Демографічна історія ЧорногоріїДемографічну історію Чорногорії можна продемонструвати через результати переписів та офіційні документи, де згадується демографічний склад. СередньовіччяДукля, сьогоднішня південна частина Чорногорії, за часів Стефана Воїслава, була заселена сербами.[1] У різних документах зазначалося, що мешканці Середньовічної Дуклі чи Зети були сербами, але також проживали ще італіки, албанці та волохи. Мовою, якою користувались жителі, була в основному старослов'янська, хоча в ранні часи вищі верстви населення вживали також латинську та грецьку. Про період з XV по XVII століття відомо небагато. У ці роки сотні сімей чорногорців переїхали до південної частини Паннонії, яку серби залишили, шукаючи притулку в Габсбурзькій монархії. 1614 рікМаріано Боліцца з Котора був державним службовцем Венеціанської Республіки. Головною метою його звіту за 1614 рік та опису Скадарського санджака — було надання інформації про сухопутні шляхи для їх кращого використання місцевими кур'єрами, які передавали офіційну кореспонденцію з Венеції до Константинополя та назад, а також дослідити військовий потенціал території. На початку XVII століття він надав досить детальний огляд міст і сіл Чорногорії та північної Албанії. У звіті було зроблено висновок про етнічну чорногорську більшість території, тоді як албанська меншина була присутня в регіоні Шкодри.[2] XVIII століттяЙован Стефанов Балевич, з племені Братоножичів, який згодом став майором російської армії, написав у Петербурзі у 1757 р. «Коротку та об'єктивну характеристику теперішнього стану Чорногорії», де повідомив наступне: «Всі жителі Чорногорії є етнічними слов'янами та конфесійно — православними. Хоча вони не є компетентними в певних галузях, через відсутність шкіл, але від природи є здібними, особливо зі зброєю... Кількість чорногорських воїнів, які вільно проживають на вершинах Чорногорії та яких турки називають непокірними, не перевищує 5 000... У Чорногорії немає ремісників та шкіл, окрім монастиря Цетиньє, який знаходиться в архієпископській резиденції, де священики навчаються читання та письма чорногорською мовою за фінансуванням архієпископа...Чорногорці зараховують до себе такі слов'янські племена: Кучи, Братоножиці, Доні і Горні Васоєвичі, Пипери, Морачани, Бєлопавличі — всі вони є православними, але османськими громадянами. Вони також вважають чорногорськими деякі католицькі племена: Хоти, Клименти, Груди, Тузи, Скривали, Хузи, Мальтези, Кастрати»[3] У 1766 році Митрополит Сава називав свій народ «чорногорцями».[4] XIX століттяВідповідно до перепису, який відбувся у 1863 та 1864 роках, у Чорногорському князівстві проживало 196 230 осіб, з них 99 889 чоловіків та 96 339 жінок[5]. В 1882 році Бернард Шварц написав про 160 000 людей, які мешкають у Князівстві Чорногорія. Хоча зазвичай кількість мешканців Чорногорії того періоду оцінюють у 230 000 осіб.
1900В 1900 році, відповідно до міжнародних джерел, Князівство Чорногорія мало 311 564 людей. Релігійний склад був такий:
За грамотністю:
В князівстві проживало близько 5 000 албанців та 800 ромів. 1905 ― 1909У 1905 році 6 674 чорногорців емігрували в інші країни (здебільшого в США). У 1906 році було 4 346 емігрантів. У 1907 кількість жителів Чорногорії оцінено в 282 000 осіб. 1909Офіційний перепис населення, який відбувся у 1909 році, був оснований на релігійній приналежності мешканців Чорногорії. Загалом нараховано 317 856 жителів князівства. Релігійний склад населення:
1913 ― 1914
Всього: 615 035 жителів 1921У 1918 Чорногорія ввійшла в Королівство Сербів, Хорватів і Словенців. У 1921 уряд організував перепис населення, який враховував релігійну приналежність та рідну мову мешканців Чорногорії. До категорії «серб або хорват» зараховували всіх респондентів, рідною мовою яких була сербська. У муніципалітетах Андрієвиці, Бару, Колашина, Никшича, Подгориці та Цетинє, які в переписі віднесли до території Чорногорії, нарахували 199 227 мешканців. Серед них:
Общини Беране та Бієло-Полє, які зараз у складі Чорногорії, тоді віднесли до регіону «Стара Сербія»:
1931 рікПерепис населення 1931 року також проводило Королівство Югославія, але дані оприлюднені вже в комуністичній Югославії. Результати, враховуючи нинішні межі Чорногорії:
1948 рікУ 1945 р., після Другої світової війни, була утворена комуністична Югославія, а Чорногорія була проголошена однією з республік, що входять до її складу. Перепис 1948 року та наступні були проведені вже Республікою Чорногорія.
1953 рікЦей перепис свідчить про формування югославської нації.
1961 рік
У 1968 році комуністичний уряд Югославії запровадив нову приналежність — етнічні мусульмани. 1971 рік
1981 рікРезультати перепису 1981 року: Всього: 584 310 жителів : чорногорці : 400 488 (68,54 %) : етнічні мусульмани : 78 080 (13,36 %) : албанці : 37 735 (6,46 %) : югослави : 31 243 (5,35 %) : серби : 19 407 (3,32 %) : хорвати : 6 904 (1,81 %) : роми : 1 471 (0,25 %) : македонці : 875 (0,15 %) : словенці : 564 (0,1 %) : угорці : 238 (0,04 %) : німці : 107 (0,02 %) : росіяни : 96 (0,02 %) : італійці : 45 (0,01 %) : інші: 816 (0,14 %) : немає відповіді: 301 (0,05 %) : регіональна приналежність: 1 602 (0,27 %) : невідомо: 4 338 (0,74 %)
1991 рікРезультати перепису 1991 року: Етнічна структура: чорногорці: 380 467 (61,86 %) : етнічні мусульмани: 89 614 (14,57 % ) : серби: 57 453 (9,34 %) : албанці: 40 415 (6,57 %) : югослави: 26 159 (4,25 %) : хорвати: 6 244 (1,02 %) : роми: 3 282 (0,53 %) : македонці: 1 072 (0,17 %) : словенці: 369 (0,06 %) : угорці: 205 (0,03 %) : німці: 124 (0,02 %) : росіяни: 118 (0,02 %) : італійці: 58 (0,01 %) : інші: 437 (0,07 %) : немає відповіді: 1 944 (0,32 %) : регіональна приналежність: 998 (0,16 %) : невідомо: 6 076 (0,99 %)
Мовна ситуація
Релігійний склад населення
2003 рікПерепис 2003 року був проведений владою Чорногорії, яка на той час разом із Сербією утворювала державу Сербія та Чорногорія. Етнічний склад
Цей перепис засвідчив формування боснінської нації, хоча деякі люди все ще вважають себе етнічними мусульманами. Окрім цього, залишилося мало людей, які зараховують себе до югославів. Але найбільша різниця, порівняно з переписом 1991 року, — це різке зростання самоідентифікації багатьох жителів як сербів, чого не було у Соціалістичній Югославії.
Мовний склад населення
Релігійний склад
2011 рікЗагалом на 2011 рік у Чорногорії проживало 620 029 осіб. Етнічний склад населення
Мовний склад населення
Релігійний склад населення
Джерела
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
