Денисенко Лариса Володимирівна

Лариса Денисенко
Лариса Володимирівна Денисенко
Лариса Денисенко (травень 2023)
Ім'я при народженні	Лариса Денисенко
Народилася	17 червня 1973(1973-06-17) (52 роки) Київ
Громадянство	Україна
Діяльність	прозаїк, телеведуча каналу 1+1, адвокат
Сфера роботи	творче та професійне письмоd[1], legal professiond[1], журналістика[1] і тележурналістикаd[1]
Alma mater	Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка і Центрально-Європейський університет
Знання мов	українська[1]
Жанр	роман, повість
Членство	Український ПЕН[2]
Премії	Коронація слова (гран-прі конкурсу-2002, «Забавки з плоті та крові»), Літературний Олімп (роман «Корпорація ідіотів», 2006), Найкраща українська книжка (Журнал «Корреспондент», «Танці в масках», 2007, «Сарабанда банди Сари», 2009)
Сайт: larysa.com.ua
Денисенко Лариса Володимирівна у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

|Lib=

Лари́са Володи́мирівна Денисе́нко (нар. 17 червня 1973, Київ) — українська письменниця, адвокатка, правозахисниця, телеведуча, радіоведуча, член Українського ПЕН.

Народилася 17 червня в Києві. Має литовсько-грецьке походження з домішками угорської, польської, ромської та української крові. Українську опанувала в 23 роки, коли почала працювати в Міністерстві юстиції України.

Закінчила юридичний факультет Київського Національного університету, Центрально-Європейський Університет (Будапешт)^[3], курс законопроєктування при Міністерстві юстиції Нідерландів.

Живе в Києві. Перебуває в цивільному шлюбі. Виховує двох синів. Збирає равликів^[3].

Веде адвокатську практику. Має ліцензію здійснювати практику в Торонто та Оттаві щодо справ, пов'язаних з біженцями та мігрантами.

Є однією із адвокатів, які представляють інтереси громадян в Європейському суді з прав людини (Страсбург)^[3].

Працювала директоркою департаменту міжнародного права Міністерства юстиції України, радницею міністра юстиції, науковою консультанткою парламентських комітетів, очолювала національне відділення міжнародної антикорупційної організації Transparency International.

Літературну кар'єру розпочала перемогою в конкурсі Коронація слова (гран-прі конкурсу-2002, «Забавки з плоті та крові»)^[3].

Книга «Танці в масках» посіла 1-е місце у рейтингу Найкраща українська книга в жанрі белетристика журналу Кореспондент за 2007 рік.

Авторка 10 книжок (станом на 2012)^[3].

Суспільного розголосу набула книга про розмаїття людських стосунків в сучасній Україні Майя та її мами, презентацію котрої намагалися зірвати праворадикальні сили. Після інциденту автока виклала PDF-версію книжки у вільний доступ.

2019 року вийшла книжка «Я і КонституціЯ», співавторкою якої виступила Лариса Денисенко. Це книжка, яка пояснює Конституцію для дітей простою мовою та ілюстраціями^[4].

• Забавки з плоті та крові (2004, «Кальварія»)
• Кавовий присмак кориці (2005, «Кальварія»)
• Корпорація ідіотів (2006, «Нора-Друк»)
• Танці в масках (2006, «Нора-Друк»)
• 24:33:42 (2007, «Нора-Друк»)
• Помилкові переймання або життя за розкладом вбивць (2007, «Нора-Друк»)
• Сарабанда банди Сари (2008, «Нора-Друк»)
• Відлуння (2012, «Клуб Сімейного Дозвілля»)
• Розрахунковий стан (2013, Юрінком Інтер)
• Нова стара баба (2013, «Клуб Сімейного Дозвілля»)
• Калейдоскоп часу (2013, «Клуб Сімейного Дозвілля»)

• Ліза та цюця П. (К.: Грані-Т, 2007, серія «Сучасна дитяча проза»)
• Ліза та Цюця П. зустрічаються (К.: Грані-Т, 2008, серія «Сучасна дитяча проза»)
• Лариса Денисенко про Анжеліну Ісідору Дункан, Максима Рильського, Ігора Стравінського, Астрід Ліндґрен, Джонні Хрістофера Деппа ІІ (К.: Грані-Т, 2008, серія «Життя видатних дітей»)
• Правобукварик: Вчися граючись (2013, Право України)
• Майя та її мами (2017, «Видавництво»)
• Усміхаки. Все, що треба знати про собак (Видавництво Старого Лева, 2018)

• Кіноромани: українські письменники про улюблені фільми (2006)
• 100 тисяч слів про любов, включаючи вигуки (2008, «Фоліо»)
• Сновиди, 2010, «А-ба-ба-га-ла-ма-га»)
• Щоденник. Літературно-мистецький проект" (2010, «Видавництво Європейського Університету»)
• 20 письменників сучасної України (2011, «Фоліо»)
• 13 різдвяних історій (2013, Видавництво Старого Лева)
• Жити-пити: 40 градусів життя (2013, «Клуб Сімейного Дозвілля»)
• Друзі незрадливі: твори-переможці конкурсу «Мі-мі-мі. Наші улюбленці» (2014, Видавництво Старого Лева)
• Ода до радості (2014, «Клуб Сімейного Дозвілля»)
• Волонтери: Мобілізація добра (2015, «Клуб Сімейного Дозвілля»)
• Я like Україну! (2016, «Нора-Друк»)
• Мости замість стін, або Що об'єднує українців? (2020, Видавництво Старого Лева)

• 24:33:42
• Кавовий присмак кориці^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Корпорація ідіотів^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Помилкові переймання або життя за розкладом вбивць^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Сарабанда банди Сари^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Танці в масках^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Працює на Громадському радіо. В радіоефірі, під час інтерв'ю та на телебаченні послідовно вживає фемінітиви.

Авторка і ведуча культурологічної програми «Документ +» на телевізійних каналах «Студія 1+1» та «1+1 International»^[3].

...Останніх років два багато хто мене запрошує пристати до тієї чи іншої політичної сили. Мені, напевно, треба перерости цю огиду та негативний досвід і знову стати романтиком 90-х, яким, наприклад, був В’ячеслав Чорновіл. Скажу чесно, що в той час значно легше було бути романтиком. Зараз час значно цинічніший і прагматичніший [5].

Мені здається, що Україні тепер дуже бракує таких розумних романтиків. Вони зараз дуже потрібні політиці. Тому що без віри, без ідеалів, без мрії – нема чого робити. Дуже швидко можна перетворитися на цю неосовкову отару. Тільки поглянь: приходить хтось із молодих у політику і дуже швидко перетворюється на одного з них, у нього очі стають, як у Януковича. В нього нема погляду, це мертві очі. Зараз прийшли у політику люди з мертвими очима. А що можна сподіватися від зомбі? Не думаю, що чогось хорошого... [5].

• Лариса Денисенко: «Ніхто не може знати — ріжки, вінок, чи німб домалює над нашою головою світ»^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• «Мені не подобається одноразова література»
• Писательница Лариса Денисенко: «Я чувствую, кем буду — мужчиной или женщиной»
• «Коли мене запросили на „1+1“, я спершу подумала, що стану Ігорем Годецьким у спідниці»
• Лариса Денисенко: «Пишу на туалетному папері, звісно, якщо в клозет взяла із собою ручку»
• Дивакам під силу все!
• Лариса Денисенко: «Корпорація ідіотів» є скрізь

• Шкляр В. М. Денисенко Лариса Володимирівна [Архівовано 16 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — 708 с. — ISBN 978-966-02-4457-3.

• Денисенко Лариса на сайті «Новинар» (укр.)
• Лариса Денисенко: Коли притискання до серця нестерпне [Архівовано 22 липня 2017 у Wayback Machine.]dw.com/uk