Денисюк Олександр

Денисюк Олександр
Народився	22 березня 1885(1885-03-22) Гвіздець, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Помер	3 червня 1941(1941-06-03) (56 років) Гвіздець, Станіславська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Австро-Угорщина, ЗУНР, Польська Республіка
Національність	українець

Олександр (Лесь) Денисюк (нар. 22 березня 1885, Гвіздець, нині Коломийський район, Іван-Франківська область – пом. 3 червня 1941, Гвіздець) – громадський діяч, поштовий службовець, есперантист.

Олександр (Лесь) Денисюк народився 22 березня 1885 р. в містечку Гвіздець, нині селище Гвіздець Коломийського району Івано-Франківської області. Навчався в Коломийській українській гімназії.  Служив у поштових урядах Цісарсько-королівської дирекції пошт і телеграфів у Львові, Гвіздці, Стрию, Болехові, Новому Селі (біля Підволочиська), Калуші, Топорові, Збаражі і Бжеську (біля Кракова). Після виходу на пенсію 1926 – 1932 рр. проживав у Коломиї, с. Рахиня (нині Калуський район), Гвіздці.^[1]

Помер 3 червня 1941 р. у Гвіздці.^[1]

Заснував 15 березня 1912 р. один з перших українських есперантських осередків – «Групу українських есперантистів» у Новому Селі на Тернопільщині. Був делегатом VIIІ (1912) і  ХХІІІ (1931) Всесвітніх Конґресів есперантистів, підтримував плідні контакти з есперантистами багатьох країн, поширював відомості про Україну та українців в іноземних есперантських спільнотах. Нагороджений 1937 р. срібною «Ювілейною зіркою» з нагоди 50-річчя есперанто, під час ХХІХ Всесвітнього Ювілейного Конгресу есперантистів у Варшаві. Постійно підтримував зв’язки з членами Крайового товариства українських есперантистів «Esperanto-societo Progreso» в Коломиї. Був дописувачем до есперантського часопису «Ukraina Stelo – Зоря України», зокрема опублікував статтю «До історії есперанто в Україні». Регулярно публікував в українських часописах в Галичині та Наддніпрянщині публіцистичні статті щодо пропаганди вивчення українцями міжнародної мови есперанто, а також власні переклади українською мовою актуальних статей з есперантських періодичних видань.^[1]

1. ↑ ^{а б в} Волошинський, Богдан (2023). І зійшла над Прутом українська зоря есперанто. До 110-ї річниці виходу в світ часопису «Ukraina Stelo» («Зоря України») : збірник матеріалів. Івано-Франківськ: Лілея-НВ. с. 32—33. ISBN 978-966-668-583-7.

1. І зійшла над Прутом українська зоря есперанто. До 110-ї річниці виходу в світ часопису «Ukraina Stelo» («Зоря України») : збірник матеріалів /  упорядкування Б. Волошинського. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2023. С. 32 – 33. ISBN 978-966-668-583-7
2. Книш З. Коломия – колиска українського есперанта. Коломия й Коломийщина. Збірник споминів і статтей про недавнє минуле. Філадельфія: Комітет Коломиян, 1988. С. 191 – 192.
3. Denysiuk Leś. Al historio de Esperanto en Ukrainujo. Ukraina Stelo. №5. 1913. P. 51 – 54.
4. Komuniko de la sekretario de la Komisiono por la Jubilea Stelo. Senpaga suplemento al «Literatura Mondo». Budapest. 1937. № 3-4. P. 14.