Дерев'янко Олексій Якимович

Дерев'янко Олексій Якимович
Дерев'янко Олексій Якимович
Народження	3 липня 1922 ; Лозуватка, Криворізький повіт, Катеринославська губернія, Українська СРР
Смерть	10 липня 1943 (21 рік) ; Шебекінський район, Курська область, РРФСР, СРСР
Поховання	Шебекінський район
Країна	СРСР
Звання	Молодший лейтенант
Війни / битви	Сталінградська битва і Битва на Курській дузі
Нагороди	;
	Дерев'янко Олексій Якимович у Вікісховищі

Олексій Якимович Дерев'янко (1922—1943) — молодший лейтенант Робітничо-селянської Червоної армії, учасник Німецько-радянської війни. Герой Радянського Союзу (1944).

Життєпис

Народився 3 липня 1922 року в селі Лозуватка Катеринославської губернії (за іншими даними у селі Лука Полтавської губернії) в селянській родині.

Отримав середню освіту, після чого працював у колгоспі в Саратовської області. У 1942 році він був призваний на службу в Робітничо-селянську Червону армію. Закінчив Київське артилерійське училище. З вересня 1942 року — на фронтах Німецько-радянської війни. Брав участь у боях на Сталінградському і Воронезькому фронтах. Брав участь у Сталінградській битві. До липня 1943 року гвардії молодший лейтенант Олексій Дерев'янко командував взводом протитанкових гармат 47-го гвардійського стрілецького полку 15-ї гвардійської стрілецької дивізії 7-ї гвардійської армії Воронезького фронту. Відзначився під час Курської битви.

10 липня 1943 року взвод Дерев'янко зайняв оборону на висоті 206,9 на схід від Білгорода і брав участь у відбитті атаки 15 німецьких танків. В бою взвод знищив кілька танків, проте через деякий час всі гармати, крім однієї, були виведені з ладу. Дерев'янко отримав поранення в ногу, але сам став до гармати і став вести вогонь, виконуючи функції всього розрахунку. Вогнем гармати він підбив чотири танки противника. В тому бою біля хутора Соловйова^[1]^[2]. Дерев'янко загинув. Похований у братській могилі у селі Нікольське (Шебекінський район, Білгородської області)^[3].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1944 року за мужність, відвагу і героїзм, проявлені в боротьбі з німецькими загарбниками", гвардії молодший лейтенант Олексій Дерев'янко посмертно був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу^[4]. Також був нагороджений орденами Леніна та Червоної Зірки, медаллю «За оборону Сталінграда»^[2].

Родина

Мати — Євдокія Сіловна Маковецька^[5].

Пам'ять

Ім'я на Стели Героїв в Кривому Розі.
Ім'я О. Я. Дерев'янка присвоєно вулиці у Харкові; на початку вулиці на фасаді житлового будинку (проспект Науки, 92) встановлена анотаційна дошка^[6].