Державна інспекція зв'язку

Державна інспекція зв'язку — колишній урядовий орган державного управління (з 11 серпня 2010 року юридична особа^[1]) створений у складі Національної комісії з питань регулювання зв'язку Постановою Кабінету Міністрів № 844 від 31 серпня 2005 року^[2].

1 грудня 2011 року, НКРЗ ухвалила рішення про ліквідацію інспекції^[3]. Ліквідована Постановою Кабінету Міністрів України № 151 від 29 лютого 2012^[4].

1. участь у межах своєї компетенції в реалізації державної політики в галузі зв'язку;
2. здійснення державного нагляду за дотриманням:
   • суб'єктами ринку телекомунікацій - законодавства про телекомунікації, додержання ліцензійних умов, особливих умов ліцензій, стандартів, інших нормативних документів у сфері телекомунікацій;
   • користувачами радіочастотного ресурсу України - законодавства про радіочастотний ресурс України та запобігання правопорушенням при користуванні радіочастотним ресурсом України у смугах радіочастот загального користування;
   • операторами поштового зв'язку, їх відокремленими підрозділами - законодавства у сфері поштового зв'язку, додержання ліцензійних умов, стандартів, інших нормативних актів у сфері поштового зв'язку;
   • дипломатичними представництвами, консульськими установами іноземних держав, представництвами міжнародних організацій в Україні - умов користування радіочастотним ресурсом України, установлених спеціальними (тимчасовими спеціальними) дозволами на експлуатацію радіоелектронних засобів;
   • запобігання правопорушенням у сферах телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України та поштового зв'язку.

Згідно зі Статтею 29 ФЗ «Про зв'язок» для надання послуг зв'язку обов'язкова наявність ліцензії:

«Стаття 29. Ліцензування діяльності у сфері надання послуг зв'язку

1. Діяльність юридичних осіб та індивідуальних підприємців за безкоштовне надання послуг зв'язку здійснюється лише на підставі ліцензії на здійснення діяльності у сфері надання послуг зв'язку (далі - ліцензія).^[6]