Державний сенат Української Держави![]() Державний Сенат Української Держави — найвищий судовий орган Української держави, який був створений відповідно до закону про утворення Державного Сенату Української держави, затвердженого гетьманом Павлом Скоропадським 8 липня 1918[1] замість Генерального Суду Української народної республіки. До його складу увійшла більша частина членів Генерального суду УНР. До компетенції Державного сенату Української держави належав нагляд за діяльністю всіх судів держави у межах, встановлених законом. СтруктураУстанова поділялась на 3 окремі Генеральні суди за спеціалізацією:
До складу Державного сенату входили Президент, сенатори Загального Зібрання і сенатори Генеральних Судів загальною кількістю 45 осіб. Склад судового органу призначався гетьманом після попереднього узгодження кандидатур з Радою Міністрів Української Держави. До складу сенату та кожного з Генеральних Судів входило по одному прокурору. КерівництвоПісля утворення Державного сенату його Президентом було призначено Миколу Василенка, який суміщав цю посаду з посадою міністра освіти. Головами Генеральних Судів було призначено:
Див. такожПримітки
Література та посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia