Державний судновий реєстр України

Державний судновий реєстр України — державна база даних, до якої вносяться відомості про українські судна, технічний нагляд за якими здійснюють класифікаційні товариства.

Українські судна, що не підлягають реєстрації у Державному судновому реєстрі України, реєструються у Судновій книзі України.

Судно може бути зареєстровано у Державному судновому реєстрі України тільки в одному морському порту України. Порт реєстрації судна може бути змінено за бажанням власника.

Реєстрація судна у Державному судновому реєстрі України засвідчується свідоцтвом про право плавання під Державним прапором України (судновий патент). За реєстрацію судна у Державному судновому реєстрі і будь-яких подальших змін стягується збір, ставки якого затверджені Мінтрансом^[1].

З моменту реєстрації судна у Державному судновому реєстрі України всі раніше зроблені записи щодо цього судна в суднових реєстрах іноземних держав Україною не визнаються. Таким же чином Україною не визнається внесення судна України у судновий реєстр іноземної держави, якщо судно не виключено із суднового реєстру України.

Судно виключається із Державного суднового реєстру України у разі:

1. визнання судна непридатним для подальшої експлуатації і ремонту;
2. втрати судном права плавання під Державним прапором України;
3. загибелі судна або пропажі його безвісти.

Судно одержує право плавання під Державним прапором України з часу реєстрації його у Державному судновому реєстрі України або Судновій книзі України та свідоцтва про одержання права плавання під цим прапором^[2].

Порядок ведення Державного суднового реєстру України і Суднової книги України затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 1997 р. N 1069.

Загальне керівництво та контроль за проведенням державної реєстрації суден (крім риболовних) здійснює Мінінфраструктури. Керівництво та контроль за реєстрацією і веденням обліку риболовних суден здійснюється Держрибагентством.

Державну реєстрацію суден в Україні здійснюють:

• морських суден — капітани морських портів;
• річкових суден та суден, що не підлягають нагляду класифікаційним товариством, — Укрморрічінспекція;
• риболовних суден, що не підлягають нагляду класифікаційним товариством, — Держрибагентство.

Реєстрації у Державному судновому реєстрі України підлягають:

1. пасажирські, наливні судна, судна, призначені для перевезень небезпечних вантажів, а також буксири незалежно від потужності головних двигунів і валової місткості;
2. самохідні судна, у тому числі риболовні, не зазначені вище, з потужністю головних двигунів 55 кВт і більше;
3. судна, не зазначені вище, валовою місткістю 80 одиниць і більше;
   але за винятком:
   1. військових кораблів та суден;
   2. катерів, шлюпок та інших плавучих засобів, що належать будь-якому судну;
   3. спортивних суден;
   4. веслових суден без двигуна довжиною до 2,5 метра.

Термін реєстрації може бути постійним чи тимчасовим. Тимчасова реєстрація обмежується терміном дії договору фрахтування.

Після завершення реєстрації судновласнику видаються такі реєстраційні документи: свідоцтво на право плавання під Державним прапором України та свідоцтво про право власності на судно (останнє не видається у разі тимчасової реєстрації судна).

Відповідальність за збереження та ведення Державного суднового реєстру України покладається на капітана морського порту^[3].

• Регістр судноплавства України
• Міжнародна морська організація
• Морське право
• Держава прапора
• Кодекс торговельного мореплавства України
• Морська реєстрація (англ. Ship registration)
• Зручний прапор

• Інформація про Державний судновий реєстр України [Архівовано 17 серпня 2018 у Wayback Machine.]
• Документи необхідні для проведення реєстрації судна в Державному судновому реєстрі України [Архівовано 27 серпня 2018 у Wayback Machine.]
• Перелік суден зареєстрованих в Державному судновому реєстрі України [Архівовано 27 серпня 2018 у Wayback Machine.]