1941 року разом з матір'ю був евакуйований до м. Чимкент Південно-Казахстанської області, після звільнення України в 1944 повернувся до Києва, де продовжив навчання в середній школі, а 10-й клас закінчив у селі Нехайки Драбівського району Черкаської обл.
Освіта і наукові ступені та звання
У 1952 закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка за спеціальністю «філолог російської мови та літератури».
Після закінчення аспірантури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР 1956 року захистив кандидатську дисертацію «Драматургія І. А. Крилова».
Доктор філологічних наук з 1975.
Кар'єра
З 1955 працює в Ін-ті л-ри ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Працював молодшим, а з 1960 — старшим науковим співробітником Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка,
з 1964 — ученим секретарем цього ж інституту.
У другій половині 1973 Б. А. Деркач очолив відділ української дожовтневої літератури й керував ним до 1981 р.
З 1973 по 1978 був членом редколегії журналу «Радянське літературознавство»,
з 1978 — член редакційної ради видавництва «Дніпро», заступник голови редколегії видання «Літературна класика» в 70-ти томах.
З березня 1994 — у відділі шевченкознавства (тоді — група ШЕ). Провадив (спільно з І.Бажиновим) тему зв'язків творчості Шевченка з українською та російською літературами.
Твори
Досліджував історію української і російської дожовтневої літератур, українсько-російські літературні взаємозв'язки.
«І. А. Крилов і розвиток жанру байки в українській дожовтневій літературі» (1974),
«Л. І. Глібов» (1982),
«П. П. Білецький-Носенко» (1988).
Один з авторів:
«Історії української літератури» в 2-х томах (т. І, 1987),
«Історії українсько-російських літературних зв'язків» у 2-х томах (т. І, 1987).
Один з упорядників літературної спадщини Г. Сковороди, І. Котляревського, П. Білецького-Носенка, П. Гулака-Артемовського, Є. Гребінки, І. Франка, О. Васильченка.
Упорядник антологій:
«Українська дожовтнева байка» (1966),
«Поети-романтики 20— 40-х pp. XIX ст.» (1968),
«Українська байка» (1983, разом з В. Косяченком).
Був одним із редакторів, заступником голови редколегії Зібрання творів Івана Франка у 50-ти томах, розробляв наукові принципи цього зібрання, рецензуванням і науковим редагуванням томів. Був відповідальним редактором томів 11, 42 і 44. Разом з М. Д. Бернштейном і Ф. П. Погребенником розробляв картотеку імен, які зустрічаються у виданні.
Відзнаки
Шевченківська премія 1988 разом з І. О. Дзеверіним, М. Д. Бернштейном, Н. О. Вишневською, О. Є. Засенком, О. В. Мишаничем, Ф. П. Погребенником, М. Т. Яценком за наукову редакцію, підготовку текстів та упорядкування Зібрання творів І. Я. Франка у 50-ти томах.
Почесна грамота Президії Національної академії наук України.
Література
Деркач Борис Андрійович. Леонід Глібов. Життя і творчість. — Київ : «Дніпро», 1982. — 256 с. — 40 000 прим.
