Дерк-Ельско Бруїнс

Дерк-Ельско Бруїнс
нід. Derk-Elsko Bruins
Народився	20 березня 1923(1923-03-20)[1]  Vlagtwedded, Влагтведде, Гронінген, Нідерланди[1]
Помер	5 лютого 1986(1986-02-05)[1] (62 роки)  Герольштайн, Gerolsteind, Фульканайфель, Рейнланд-Пфальц[1]
Країна	Нідерланди
Діяльність	злочинець
Учасник	Друга світова війна
Військове звання	Обершарфюрер
Брати, сестри	Siert Bruinsd
Нагороди

Дерк-Ельско Бруїнс (нід. Derk-Elsko Bruins; 20 березня 1923, Влагтведде — 5 лютого 1986, Герольштайн) — нідерландський доброволець військ СС, обершарфюрер СС (лютий 1945). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

У 1941 році добровольцем вступив на службу в 1-й роту 54-го протитанкового батальйону СС. В кінці липня 1944 року 23-я танково-гренадерська дивізію СС «Недерланд» була змушена відійти на нову лінію фронту. При відході, 48-й танково-гренадерський полк був відрізаний від основних сил. Вранці 27 липня взводу Бруїнса було наказано знайти 48-й полк, який знаходився на відстані десяти кілометрів.

При просуванні до оточеного полку 3 StuG'а, серед яких була і гармата Бруїнс, були обстріляні радянськими танками, в результаті 2 гармати вийшли з ладу, Бруїнс знищив 2 радянські танки, після чого зайняв приховану позицію так, щоб його StuG не було видно і продовжив спостереження за боєм 48-го полку. Незабаром він помітив, що наближаються радянські танки, і знищив 5 танків один за одним і пошкодив ще один. Через брак боєприпасів Бруїнс вирішив повернутися на німецькі позиції. На зворотному шляху він знищив ще 5 танків.

У кінці війни був захоплений в полон канадськими військами і переданий голландській владі. Провівши у в'язниці трохи часу, він незабаром утік до Німеччини, в 1950 році одружився з німецькою дівчиною і отримав німецьке громадянство, що унеможливило спроби переслідування голландського уряду, і в 1955 році вони залишили ці спроби. Бруїнс став успішним бізнесменом і підтримував контакти зі своїми бойовими товаришами.

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках»
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Лицарський хрест Залізного хреста (23 серпня 1944) — за знищення 12 танків під Нарвою.

• Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• Krätschmer E.G., Die Ritterkreuzträger des Waffen-SS
• Twents Nieuwsblad, vrijdag 1 september 1944, 2e jaargang, No. 245
• Mitcham, Jr. Samuel, Retreat to the Reich, Stackpole books, 2007. ISBN 0-8117-3384-X
• Henschler Henri & Fay Will, Armor Battles of the Waffen-SS, 1943-45 Stackpole Books, 2003. ISBN 0-8117-2905-2
• Mitcham Samuel, The German Defeat in the East, 1944-45, Stackpole Books, 2007. ISBN 0-8117-3371-8
• Huß, Jürgen. Ritterkreuzträger im Mannschaftsstand 1941 - 1945, Zweibrücken: VDM Nickel, 2009. ISBN 978-3-86619-042-9.
• Scherzer, Veit, Die Ritterkreuzträger 1939-1945. Scherzers Militaire-Verlag Ranis, Jena (2005), 225. ISBN 3-938845-00-7.

1. ↑ ^{а б в г д} Oorlogsbronnen
   d:Track:Q110279963