Десна (притока Пахри)

Десна
55°26′00″ пн. ш. 37°30′00″ сх. д. / 55.43333001° пн. ш. 37.50000001° сх. д. / 55.43333001; 37.50000001
Витік
• координати	55°33′11″ пн. ш. 36°56′46″ сх. д. / 55.552972222222° пн. ш. 36.946166666667° сх. д. / 55.552972222222; 36.946166666667
Гирло	Пахра
• координати	55°26′26″ пн. ш. 37°30′01″ сх. д. / 55.440444444444° пн. ш. 37.500361111111° сх. д. / 55.440444444444; 37.500361111111
Басейн	басейн Волгиd
Країни:	Росія[1]
Регіон	Московська область Москва
Довжина	88 км
Площа басейну:	717 км²
Притоки:	Бутиня, Neznaykad і Sosenkad
Медіафайли у Вікісховищі

Десна — річка в Москві і Московській області, ліва притока Пахри. Назва Десна походить від слов'янського слова «правиця» — права рука, також означає «річка, що впадає праворуч»^[2].

Десна утворюється злиттям річок Пахорки і Бутині біля селища Калининец. Впадає в Пахру біля села Дубровиці, біля Подольська^[3].

Довжина — 88 км, площа водозбірного басейну становить 717 км2^[4].

Основне живлення Десна, як і більшості московських річок, здійснюється за рахунок талих снігових вод: вони становлять близько 60 % від загального сумарного стоку, частка дощових вод становить від 12 до 20 %. Інша частина припадає на підземні джерела^[5].

Притоками Десни є річки Сосонка і Незнайка^[6][7].

На берегах Десни розташовані село Алабіно, міста Апрелівка і Троїцьк^[8].

Назва Десна походить від слов'янського слова «десный», тобто — «правий». Оскільки правиця — це «права рука», то назва ріки означає «права річка» або — «річка, що впадає праворуч». Традиційно, слов'яни давали назви йдучи вгору за течією. З деяких пір бік впадіння річки стали позначати за напрямом течії, тому раніше ліві притоки тепер стали правими^[9][10].

• 
  Річка Десна, липень 2012 рік
• 
  Десна впадає в Пахру, 2006 рік
• 
  Десна, 2006 рік
• 
  Річка Десна біля села Армазово

• Вагнер Б. Б. Карта рассказывает: Природа и история, имена и судьбы в географических названиях Подмосковья. Топонимический-краеведческий словарь. — М. : Книга по Требованию, 2014. — 764 с. — ISBN 9785519026338.
• Даченков И. Б., Петров Ф. Н. История подмосковного Верхневолжья. — Тверь : ОАО «Тверская областная типография», 2011. — 208 с. — ISBN 978-5-4575-6711-5.
• Вагнер Б. Б., Клевкова И. В. Реки Московского региона. Учебно-справочное пособие по курсу «География и экология Московского региона». — М. : МГПУ, 2003. — 244 с.
• Агеева Р. А., Александров Ю. Н., Бондарук Г. П., Поспелов Е. М., Соколова Т. П., Шилов А. Л. Улицы Москвы. Старые и новые названия. Топонимический словарь-справочник. — М. : Издательский центр «Наука, техника, образование», 2003. — 336 с. — ISBN 5-99000-131-2.