Джеймс Вулфенсон

Джеймс Вулфенсон
англ. James David Wolfensohn
Народився	1 грудня 1933(1933-12-01)[3][4][5]  Сідней, Австралія[2]
Помер	25 листопада 2020(2020-11-25)[1][2] (86 років)  Мангеттен, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[2]
Країна	США  Австралія
Діяльність	економіст, банкір, фехтувальник, політик, адвокат, правник, керівник
Галузь	економіка[6], право[6] і банківська справа[6]
Alma mater	Університет Сіднея і Гарвардська школа бізнесу
Вчителі	Жаклін Дю Пре[2]
Знання мов	англійська[7][6]
Членство	Американська академія мистецтв і наук, Американське філософське товариство[8] і AAAS[8]
Посада	President of the World Bank Groupd
Конфесія	юдаїзм
Автограф
Нагороди	почесний доктор Єврейського університету в Єрусалимі[d] (2011) почесний доктор Університету імені Бен-Гуріонаd Премія Теодора Гойсаd (2006) медаль Лео Бекаd (2006) Great Immigrants Awardd (2006)
Сайт	wolfensohn.com
Медіафайли у Вікісховищі

Джеймс Девід Вулфенсон (англ. James David Wolfensohn; (1 грудня 1933(1933-12-01) , Сідней  — 25 листопада 2020(2020-11-25) , Мангеттен, Нью-Йорк ) — 9-й президент Світового банку.

Вулфенсон народився 5 грудня 1933 року в Сіднеї в єврейській сім'ї, яка емігрувала в роки Великої депресії з Англії до Австралії.

Був членом збірної з фехтування Австралії на Літніх Олімпійських іграх 1956 року в Мельбурні. Офіцер Королівських військово-повітряних сил Австралії.

Здобув освітній ступінь бакалавра в Сіднейському університеті. У 1959 році отримав освітній ступінь магістра ділового адміністрування в Гарвардській школі бізнесу.

Одружений, троє дітей. З 1980 року — громадянин США. У 2010 році відновив громадянство Австралії.

25 листопада 2020 року помер у себе вдома в нью-йоркському районі Мангеттен. Причина смерті — ускладнення після пневмонії^[9].

Вулфенсон офіційно вступив на посаду президента Світового банку 1 липня 1995 року. На цю посаду він був номінований президентом Сполучених Штатів Америки Біллом Клінтоном. У 2000 році був одноголосно підтриманий радою директорів банку на другий п'ятирічний термін, ставши при цьому третьою особою, яка обіймала посаду президента банку два терміни, після Юджина Блека та Роберта Мак-Намари .

• Лицар-командор ордена Британської імперії .
• Офіцер ордена Австралії.
• Орден Дружби (17 січня 2004 року, Росія) — за великий внесок у зміцнення міжнародного співробітництва^[10] .
• Орден Золотого руна (1 червня 1999 року, Грузія) — за особливий внесок, внесений у будівництво грузинської держави, реформування економіки та порятунок культурної спадщини Грузії^[11]