Джей Тріано
Говард Джеймс «Джей» Тріано[3] (англ. Jay Triano; нар. 21 вересня 1958) — канадський баскетбольний тренер і колишній професійний гравець, помічник тренера «Сакраменто Кінгз» Національної баскетбольної асоціації (НБА). Раніше він працював головним тренером «Торонто Репторз» і тимчасовим головним тренером «Фінікс Санз». Колишній гравець національної збірної Канади, який двічі брав участь в Олімпійських іграх, він також двічі був головним тренером національної збірної. Молодість і сім'яТріано народився у Тілсонбурзі, Онтаріо, і виріс у Ніагара-Фоллс, де навчався у місцевій школі[4]. Він має італійське походження через свого прадіда, який висадився на острові Елліс, а потім поїхав до Велланда[5]. Його молодший брат, Джефф, грав у хокей за «Торонто Мальборос» ХЛО. Команда «Торонто Мейпл Ліфс» обрала його на драфті НХЛ 1982 року. Син сестри Джоді, Брейді Гесліп, був гравцем у баскетбол за Бейлорський університет, виступав за збірну Канади[6]. Ігрова кар'єраУ студентські роки в Університету Саймона Фрейзера Тріано, зростом 193 см, вагою 88 кг[3] побив або зрівнявся з одинадцятьма рекордами шкільного чоловічого баскетболу, включно за найбільшою кількістю очок за кар'єру — 2616. В університеті він подружився з канадським спортсменом й активістом Террі Фоксом[7]. Він був задрафтований у восьмому раунді драфту НБА 1981 року «Лос-Анджелес Лейкерс», але був виключений під час тренувального табору і ніколи не грав в НБА[8]. Того ж року його також задрафтували «Калгарі Стемпідерс» у шостому раунді драфту КФЛ 1981 року. Тріано був гравцем національної збірної з 1977 до 1988 рік, був капітаном команди з 1981 до 1988 рік і брав участь в Олімпійських іграх 1984 і 1988 років. Він очолював збірну Канади, яка виграла золото на Літній універсіаді 1983 року в Едмонтоні, Альберта, перемігши США у півфіналі на чолі з Карлом Мелоуном і Чарльзом Барклі[8], і Югославію у фіналі, очолювану Драженом Петровичем. Він відіграв три сезони у професійному баскетболі, два у Мексиці й один (сезон 1985—1986 за «Фенербахче Стамбул») у Туреччині. Тренерська кар'єраПісля завершення кар'єри гравця у 1988 році Тріано став головним тренером в університеті Саймона Фрейзера. Він намагався завербувати зірку шкільної команди Стіва Неша та пізніше став його наставником[9]. У 1995 році, коли дебютував «Ванкувер Ґріззліс», він став директором команди зі зв'язків із громадськістю та працював запрошеним коментатором їхніх радіопередач. У 1998 році Тріано став головним тренером чоловічої збірної Канади з баскетболу. Він тренував команду під керівництвом Неша, яка досягла високого результату 5–2 і посіла сьоме місце на Олімпійських іграх у Сіднеї 2000 року, програвши Франції з різницею у п'ять очок у чвертьфіналі. Через два роки він став помічником тренера «Торонто Репторз», ставши другим тренером у НБА канадського походження. Тріано працював під керівництвом Ленні Вілкенса, Кевіна О'Ніла та Сема Мітчелла. У 2004 році Тріано було звільнено з посади головного тренера національної збірної[10], а наступного року його замінив Лео Раутінс. У 2008 році Тріано був призначений помічником тренера національної збірної США. 13 лютого 2008 року Тріано був головним тренером «Торонто Репторз» у їхній переможній грі над «Нью-Джерсі Нетс» (109:91), замінивши головного тренера Сема Мітчелла, який був відсутній через смерть свого свекра. Тріано увійшов в історію як перший канадець, який обіймав посаду головного тренера у грі регулярного сезону НБА. 3 грудня 2008 року Тріано отримав призначення тимчасовим головним тренером «Репторз» після звільнення Мітчелла від тренерських обов'язків. Він став першим канадським головним тренером в історії НБА[11]. Тріано привів «Репторз» до результату 25–40[12]. 12 травня 2009 року Тріано підписав трирічний контракт головного тренера «Репторз». У першому повному сезоні Тріано як головного тренера «Репторз» у сезоні 2009—2010 команда «Торонто» пропустила плей-офф поступившись «Чикаго Буллз», 2–5 в останніх 7 іграх. Команда фінішувала 40–42. У сезоні 2010—2011, без Кріса Боша, «Репторз» поставила жахливий рекорд 22–60. 1 червня 2011 року «Репторз» оголосили, що Тріано залишить посаду головного тренера. 17 серпня 2012 року Тріано отримав призначення помічником тренера «Портленд Трейл Блейзерс»[13]. Наступного тижня Тріано також був призначений головним тренером національної збірної Канади вдруге за свою кар'єру[14]. 18 травня 2016 року було оголошено, що Тріано візьме на себе роль заступника головного тренера (провідного асистента) «Фенікс Санз»[15]. Він знову працював з Ерлом Вотсоном, головним тренером, який грав за «Трейл Блейзерс» під час свого останнього сезону у НБА[16]. Приєднання Мехмета Окура до тренерського штабу «Санз» 13 вересня того ж року стало першим випадком в історії франшизи, коли кілька неамериканських тренерів працювали у тренерському штабі в одному сезоні[17]. 22 жовтня 2017 року, після початку сезону з рахунком 0–3, включно з однією найгірших поразок в історії «Санз» Тріано був призначений тимчасовим головним тренером команди після звільнення Ерла Вотсона[18]. У першій грі на посаді головного тренера з 2011 року Тріано допоміг набрати команді 22 очки команду, яка на початку року втратила понад 40 очок, а 23 жовтня перемогла з рахунком 117:115 у грі проти «Сакраменто Кінгз», перша перемога у сезоні. 26 грудня 2017 року Тріано став першим головним тренером іноземного походження в історії НБА, який виграв 100 ігор у лізі, перемігши «Мемфіс Гріззліз» з рахунком 99:97. Однак під його керівництвом «Санз» завершили сезон із результатом 21–58, і він не повернувся на посаду головного тренера[19]. 24 травня 2018 року «Шарлотт Горнетс» оголосили, що Тріано приєднається до їх команди як головний помічник тренера[20]. 20 травня 2022 року Марк Стайн повідомив, що Тріано приєднається до «Сакраменто Кінгз» як помічник тренера у майбутньому сезоні НБА 2022—2023[21]. Досягнення як головного тренера
Примітки
Посилання |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
