Джованні Сімеоне
Джованні Сімеоне (ісп. Giovanni Simeone, нар. 5 липня 1995, Буенос-Айрес) — аргентинський футболіст, нападник італійської «Верони» і національної збірної Аргентини. Гравець клубу «Наполі». Чемпіон Італії 2023 року. Клубна кар'єраНародився 5 липня 1995 року в родині аргентинського футболіста Дієго Сімеоне та Кароліни Бальдіні. Джованні народився в іспанському місті Мадрид позаяк його батько в цей час захищав кольори місцевого «Атлетіко». Через роботу батька Джованні у 1997 році переїхав до Італії, але 2003 року повернувся до Мадриду. Лише 2005 року, коли його батько Дієго став гравцем аргентинського «Расинга», Джованні повернувся на історичну батьківщину. У 2008 році пішов до футбольної школи клубу «Рівер Плейт», коли його батько очолив головну команду. В листопаді підписав свій перший професійний контракт[1], а 2013 року був включений до першої команди[2]. 4 серпня 2013 року Джованні дебютував за першу команду «Рівер Плейта» в матчі Прімери проти клубу «Хімнасія і Есгріма», провівши на полі усі 90 хвилин[3]. Свій перший гол за «Рівер Плейт» Сімеоне забив 8 вересня 2013 року в матчі проти «Тігре»[4]. У 2014 році виграв з командою національний чемпіонат і Південноамериканський кубок, а 2015 року став володарем Рекопи Південної Америки та Кубка Лібертадорес. Влітку 2015 року відправився в оренду в «Банфілд». Відіграв за команду з околиці Банфілда наступний сезон своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Банфілда», був основним гравцем атакувальної ланки команди та одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,35 гола за гру першості. У серпні 2016 року перебрався до Європи, перейшовши за 3 мільйони євро до італійського «Дженоа». Провівши сезон 2016/17 у найвищому італійському дивізіоні, привернув увагу провідних клубів континенту, зокрема інтерес до нього приписувався мадридському «Атлетіко», команду якого очолював його батько Дієго. Утім найбільш предметним виявився інтерес з боку «Фіорентини», до якої нападник і приєднався 16 серпня 2017 року. Провівши два сезони у Флоренції, влітку 2019 року перейшов на умовах оренди з обов'язковим подальшим викупом до «Кальярі». Протягом двох років був основним гравцем сардинської команди, взявши участь у 71 матчі Серії A. 26 серпня 2021 року був орендований «Вероною». Протягом сезону 2021/22 був стабільним гравцем основного складу веронців і став їх найкращим бомбардиром, відзначившись 17-ма голами у 35 іграх Серії A. По завершенні сезону «Верона» скористалася правом викупу контракту нападника за 12 мільйонів євро. 18 серпня 2022 року перейшов на умовах оренди з правом викупу до «Наполі». Літом 2023 року «Наполі» викупив контракт гравця у «Верони» за 12 мільйонів євро.[5] Виступи за збірніЗ 2012 року залучався до складу молодіжної збірної Аргентини. У 2015 році у складі молодіжної збірної Аргентини виграв молодіжний чемпіонат Південної Америки[6]. Сам Джованні став кращим бомбардиром турніру, забивши 9 голів у 9 іграх[7][8]. Перемога на контитентальному змаганні дозволила Сімеоне разом зі збірною влітку того ж року поїхати на молодіжний чемпіонат світу, втім на ньому аргентинці не виграли жодного матчу і не змогли вийти з групи. Всього на молодіжному рівні зіграв у 26 офіційних матчах, забив 19 голів. З 2016 року захищає кольори олімпійської збірної Аргентини на Олімпійських іграх 2016 року у Ріо-де-Жанейро[9]. 7 вересня 2018 року дебютував в офіційних матчах за національну збірну Аргентини, відзначивши свій дебют забитим голом. Того ж року провів ще чотири гри за збірну, після чого до її лав не викликався. Особисте життяДжованні є сином відомого футболіста та тренера Дієго Сімеоне[10]. Також у нього є два молодших брати Джуліано і Джанлука[11]. Крім аргентинського, має й італійське громадянство[12], тому не вважатиметься легіонером при переході до європейських клубів. Має прізвисько Чоліто ісп. cholito, оскільки його батько має прізвисько Ель-Чоло ((ісп.), укр. індіанець)[13]. Статистика виступівСтатистика клубних виступівСтаном на 23 серпня 2022 року
Статистика виступів за збірнуСтаном на 23 серпня 2022 року Статистика матчів і голів за збірну —
![]()
ДосягненняКомандні досягнення
Особисті досягнення
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia