Джон Річардсон (письменник)

Джон Річардсон
John Richardson
Народився	4 жовтня 1796(1796-10-04)[1][2][3]  Квінстонd, Ніагара-он-да-Лейк, Ніагара, Онтаріо, Канада
Помер	12 травня 1852(1852-05-12)[1][2] (55 років)  Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Країна	Канада  Сполучене Королівство  Королівство Велика Британія
Діяльність	письменник, офіцер, прозаїк-романіст
Сфера роботи	Канадська література[4]
Знання мов	англійська[5][4]
Мова творів	англійська
Magnum opus	Вакуста (Wacousta), роман, 1832
Учасник	Англо-американська війна 1812-1815
Нагороди	національні історичні особи Канади
Джон Річардсон у Вікісховищі
Роботи у  Вікіджерелах

Джон Річардсон (англ. John Richardson; 4 жовтня 1796(17961004) — 12 травня 1852) — офіцер британської армії, англомовний канадський письменник^[6].

Джон Річардсон народився 4 жовтня 1796 року у Форт-Джордж, Канада. Батько — Роберт Річардсон, військовий хірург. Мати — Мадлен Річардсон була донькою торговця хутром Джона Аскіна. Від батьків Джон чув історії про заснування Детройту та його облогу у 1763 році. Ці розповіді надалі надихнули його на письменницьку діяльність^[7].

У 16 років Річардсон записався до 41-го піхотного полку британської армії у складі якого брав участь у війні між США та Великою Британією 1812—1815 років. 5 жовтня 1813 року потрапив у полон. Звільнений у липні 1814 року, Річардсон продовжив військову службу.

З 1820 до 1827 рік жив у Парижі; мандрував Європою. Враження цих років стали основою його першого роману «Паризькі салони»,  який був опублікований Генрі Колберном у Лондоні у 1829 році. З того часу починається літературна діяльність Річардсона. У 1830 році виходить роман  «Сцени в Парижі», який є продовженням «Паризьких салонів», а у 1832 —  найуспішніший роман Річардсона «Вакуста», який закріпив його славу^[8].

У 1835 році Річардсон повернувся на службу. Він був призначений у британський допоміжний легіон і проходив службу в Іспанії під час Першої карлістської війни. За хоробрість у бою був нагороджений військовим орденом Святого Фердинанда. Іспанський досвід був відображений у «Особистих мемуарах» (1838) і сатиричному романі «Джек Брег в Іспанії», який був опублікований у журналі «Нова ера» у 1841—1842 роках.

У 1838 році Річардсон прибув до Монреалю як кореспондент лондонського «Таймс». З 1838 до 1848 рік займається журналістикою, видає журнали «Нова ера» та «Канадська  хроніка», публікує книгу «Війна 1812 року».

У 1845—1846 роках він перебував на посаді суперінтенданта поліції на каналі Велланд (Канада).

У 1849 році Річардсон, з метою розвитку своєї літературної кар'єри, переїхав до Нью-Йорка, де опублікував декілька нових творів.

Помер 12 травня 1852 року^[9].

• «Текумсе» — поема, 1828;

• «Паризькі салони» — роман, 1829;

• «Сцени в Парижі» — роман, 1830;

• «Вакуста» — роман, 1832;

• «Особисті мемуари» — 1838;

• «Канадські брати» — роман, 1840;

• «Джек Брег в Іспанії» — роман, 1842;

• «Лицар-монах Святого Іоанна» — роман, 1850;

• «Вестбрук, або ренегат» — роман, 1851.