Джуліо Чезаре Полеріо

Джуліо Чезаре Полеріо (італ. Giulio Cesare Polerio; 1548–1612, Рим) — один з найвидатніших італійських шахістів та теоретиків кінця XVI — XVII століть. Представник італійської шахової школи. Його вважали найсильнішим у Римі.

Супроводжував Джованні Леонардо да Кутро під час його подорожі до Мадрида (1574–1575). Вів записи партій сучасників, які склали основу його рукопису, закінченого 1594 року (опублікований у XIX столітті). З ім'ям Полеріо пов'язують виникнення італійської школи. Його аналізи показують помітний прогрес розвитку дебютної теорії як порівняти з книжкою Руя Лопеса. Автор гамбіту («Гамбіт Полеріо-Муціо»). Розробив кілька закінчень, що мають значення для теорії ендшпілю.

Гамбіт Полеріо

Гамбіт Полеріо починається ходами: 1. e4 e5 2.f4 exf4 3. Nf3 g5 4.Bc4 g4 5.0-0! gxf3 6.Qxf3

Такий порядок ходів у 1894 році знайшов Дж. А. Леон у другому рукописі рукописі Полеріо^[1] Слід зазначити, що більшість сучасних гросмейстерів вважають позицію після 1. e4 e5 2.f4 exf4 3. Nf3 g5 4.Bc4 g4 5.0-0 gxf3 6.Qxf3 форсованим виграшем білих, за умови, що 5.0-0 означає «вільна рокіровка», тобто король пересувається на h1, а не на g1 (як прописано в нинішніх правилах).

Однак, станом на 1874 рік порядок ходів 1. e4 e5 2.f4 exf4 3. Nf3 g5 4.Bc4 g4 5.0-0!^[2] вже мав назву «гамбіт Муціо». Ця назва походить від перекладу книги Алессандро Сальвіо, імовірно третьої книги репринтного видання 1723 року, який здійснив Саррат у 1813 році^[3]. На 209-й сторінці Джейкоб Генрі Сарратт написав: «Сальвіо стверджує, що цей гамбіт йому вислав Сеньйор Муціо, …»^[4]

Насправді ж, Алессандро Сальвіо ніколи не стверджував цього. В третій книзі своєї роботи Il Puttino він написав, що Сеньйор Мут^[5]іо д'Алессандро бачив як Джеронімо Кассіо зробив ходи у такому порядку (з вільною рокіровкою, яка також має назву «італійський метод рокіровки»^[6]).

	a	b	c	d	e	f	g	h
8									8
7									7
6									6
5									5
4									4
3									3
2									2
1									1
	a	b	c	d	e	f	g	h

Позиція після 1.e4 e5 2.f4 exf4 3.Nf3 g5 4.Bc4 g4 5.0-0! gxf3 6.Qxf3. У 1579/80 роках Полеріо вважав її сприятливою для білих. Знак оклику додав ван дер Лінде в 1874 році і назвав цей порядок ходів гамбітом Полеріо. А під назвою гамбіт Муціо його зробив відомим Сарратт у 1821 році.

	a	b	c	d	e	f	g	h
8									8
7									7
6									6
5									5
4									4
3									3
2									2
1									1
	a	b	c	d	e	f	g	h

Позиція після 1.e4 e5 2.f4 exf4 3.Nf3 g5 4.Bc4 g4 5. "Італійська (або вільна) рокіровка", зверніть увагу, що король перебуває на h1. Позиція з партії Кассіо-N.N., про яку сеньйор Мутіо д'Алессандро розповів Алессандро Сальвіо, а той написав про це і опублікував 1634 року.

Література

Шахматы: энциклопедический словарь / гл. ред. А. Е. Карпов. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — С. 309. — 100 000 экз. — ISBN 5-85270-005-3.

Примітки

↑ (10,- (224)) або 6 згідно з Санвіто 2005.
↑ Знак оклику підсумовує загальну думку щодо цього ходу станом на 1874, або взагалі у 19 столітті
↑ The works of Damiano, Ruy-Lopez, and Salvio on the game of chess, by J. H. Sarratt, Damiano, Ruy López de Sigura, Alessandro Salvio, Printed for T. Boosey, 1813 Original von Oxford University. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 9 грудня 2015.
↑ of note is that Sarrat on is reporting page 359 of the work of 1813 [Архівовано 1 жовтня 2013 у Wayback Machine.] on several games from a treatises published 1769, all with «5. K to Rook's square». These games compare very well with those reported on p. 217 ff. [Архівовано 1 жовтня 2013 у Wayback Machine.] of the work of the Opera d'Autore Modenese [Архівовано 28 вересня 2013 у Wayback Machine.] in 1769.
↑ Muzio is a revision of the spelling occurring in the reprint of 1723
↑ ref. for the usage of the term «Italian method of castling». Архів оригіналу за 1 жовтня 2013. Процитовано 9 грудня 2015.