Дзеркало для спостерігачів
«Дзеркало для спостерігачів» (англ. A Mirror for Observers) — науково-фантастичний роман американського письменника Едгара Пенгборна, лауреата Міжнародної премії фентезі 1955 року. Сюжет стосується філософського конфлікту між поселенцями з Марса, які намагаються вплинути на розвиток людства. Історія виданняСпочатку роман був опублікований у твердій палітурці видавництвом Doubleday у 1954 році, а британська тверда палітурка була опублікована Frederick Muller Ltd у 1955 році. Першу американську м'яку обкладинку видав Dell у 1958 році, першу британську книгу в м'якій обкладинці видав Penguin Books у 1966 році. У 1975 році Avon Books опублікувала торгове видання в м'якій палітурці. Після перевидань у м'якій обкладинці в кількох видавництвах у 1970-х і 1980-х роках, Old Earth Books випустив видання у твердій палітурці у 2004 році, а у 2011 році Віктор Голланц Лтд включив роман у свою лінійку SF Gateway. «Дзеркало» було перекладено французькою, німецькою, італійською та голландською мовами.[2] Короткий зміст сюжету«Дзеркало для спостерігачів» розповідає історію про Анджело Понтевеккьо, вундеркінда та «потенційного етичного новатора», який опинився між двома ворогуючими фракціями марсіан, спостерігачів і відречених. Марсіани, які таємно живуть на Землі після того, як покинули свій вмираючий рідний світ, тисячі років намагалися керувати розвитком людської цивілізації.[3] Роман розповідається з точки зору Елміса, марсіанського опікуна Анджело, який повинен захищати його від злісних Абдикаторів.[4] РецепціяБаучер і МакКомас високо оцінили роман, сказавши, що «теплота, глибина і сприйняття справжнього романіста дали цілком нове життя затертій [передумові]; і помилкова людяність „Марсіанських спостерігачів“ Панборна (з точки зору яких розповідається історія) усуває це з категорії параноїдальних Суперменів і робить його видатним і зворушливим романом про людей [та] їхні спільні проблеми вільної волі».[5] Ґрофф Конклін «Дзеркало для спостерігачів» назвав «красивою та зворушливою книгою», сказавши, що «попри масштабність теми, історія розповідається в дрібних деталях, що робить трагедію ще більш вражаючою». Однак він зауважив, що книга була «більше схожою на попередній начерк роману набагато більшого масштабу, ніж він є насправді».[6] П. Шайлер Міллер описав цю історію як «найстаріший з приколів, гамбіт „інопланетяни серед нас“, зроблений так, як це ніколи не робилося раніше і навряд чи буде зроблено знову».[7] Рецензент New Worlds Леслі Флуд похвалив британське видання як «книга, яка принесла мені стільки ж задоволення від читання, як і будь-яка інша в минулому», посилаючись на «ніжне співчуття людству та розуміючу об'єктивність самого Елміса».[4] Джон Клют визнав роман вдалим, сказавши, що «витончена грамотність Пенгборна зазвичай перемагає схильність до нудної чуттєвості».[3] Ґарднер Дозуа описав його як «дещо застарілий, але все ще потужний».[8] Джо Волтон назвала «Дзеркало» «заслуженою класикою», кажучи: «Це настрій, який я пам'ятаю і який повертає мене до нього, марсіан і людей, напруження, відчуття часу».[9] Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
