Дидишко Олександр Іванович

Олександр Іванович Дидишко
Народження	1 липня 1911(1911-07-01) Попельнасте
Смерть	5 лютого 1944(1944-02-05) (32 роки) Городоцький район, Вітебська область, Білоруська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Поховання	Городок
Країна	Російська імперія  УНР  СРСР
Вид збройних сил	сухопутні війська
Рід військ	артилерія
Роки служби	1929–1944
Партія	КПРС
Звання	Полковник
Командування	936-й артилерійський полк 43-й армійський артилерійський полк РГК 27-ма гвардійська артилерійська бригада РГК
Війни / битви	радянсько-фінська війна німецько-радянська війна
Нагороди
Дидишко Олександр Іванович у Вікісховищі

Олекса́ндр Іва́нович Диди́шко (нар. 1 липня 1911(19110701) — пом. 5 лютого 1944) — радянський військовик часів Другої світової війни, гвардії полковник. Герой Радянського Союзу (1940).

Народився 1 липня 1911 року в селі Попельнастому, волосному центрі Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії (нині — Олександрійський район Кіровоградської області), в родині робітника. Українець. У 1920 році втратив батька. У 1926 році переїхав до міста Верхньодніпровська (Дніпропетровська область), де закінчив семирічку. У 1929 році закінчив школу ФЗН у Дніпродзержинську^[1], отримав спеціальність коваля.

До лав РСЧА призваний 1929 року Дніпродзержинським РВК. У 1933 році закінчив Одеське військове артилерійське училище.

Особливо командир артилерійського дивізіону 301-го гаубичного артилерійського полку РГК 7-ї армії Північно-Західного фронту капітан О. І. Дидишко відзначився під час радянсько-фінської війни 1939–1940 років. За час бойових дивізіон показав себе здатним виконувати будь-яке тактичне чи вогневе завдання. За цей час бійцями дивізіону було знищено 5 артилерійських та 4 мінометні батареї, зруйновано 2 залізобетонних і 7 земляних споруд супротивника.^[2] Член ВКП(б) з 1940 року.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював на Ленінградському, Калінінському і 1-му Прибалтійському фронтах. Брав участь в обороні Ленінграда. Обіймав посади начальника артилерійського постачання 43-го артилерійського Червонопрапорного полку, командиром 936-го артилерійського полку 362-ї стрілецької дивізії. Більше року командував 43-м армійським гарматним артилерійським Демидівським Червонопрапорним полком РГК.

Командир 27-ї гвардійської гарматної артилерійської бригади (п/п 24702) 8-ї гарматної артилерійської дивізії РГК гвардії полковник О. І. Дидишко загинув 5 лютого 1944 року від ураження осколком під час бою за місто Городок Вітебської області (Білорусь). Похований в братській могилі на площі Леніна в місті Городок.^[3]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 11 квітня 1940 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з фінською білогвардійщиною та виявлені при цьому відвагу і героїзм, капітану Дидишку Олександру Івановичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 479).

Також був нагороджений орденами Олександра Невського (16.09.1943), Вітчизняної війни 1-го ступеня (14.03.1944), Червоної Зірки (21.03.1940) і медаллю «За оборону Ленінграда» (11.01.1944).

• Чабаненко В. В. «Прославлені у віках: Нариси про Героїв Радянського Союзу — уродженців Кіровоградської області». — Дніпропетровськ: Промінь, 1983, стор. 88-89.

• Олександрія: 1941-45 [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
• Нагородні листи 1 та 2 на сайті «Подвиг народа». (рос.)