Димид Артемій Михайлович
![]() Артемій[1]-Юліян Михайлович Димид[2] (псевдо — Курка[3]; 4 липня 1995, Львів, Україна — 18 червня 2022, Біла Криниця, Баштанський район, Миколаївська область, Україна) — український громадський активіст, пластун, мандрівник, парашутист, учасник Революції гідності, військовослужбовець, старший матрос Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2023, посмертно). Син священника УГКЦ Михайла Димида та іконописиці Іванни Крип'якевич-Димид, онук матеріалознавця Романа Крип'якевича та художниці Олександри Крип'якевич-Цегельської, правнук українського історика Івана Крип'якевича та підпільного священника Артемія Цегельського[4], двоюрідний племінник політика Олега Тягнибока. ЖиттєписАртемій Димид народився 4 липня 1995 року в місті Львові[5]. Навчався в академічній гімназії та фізико-математичному ліцеї м. Львова. Закінчив факультет історичних наук Українського католицького університету[5]. Із семи років був членом та виховником української скаутської організації «Пласт». Юнакував у курені число 69-го імені Богдана Хмельницького. Курінний, виховник, член 15-го куреня УСП Орден Залізної Остроги[6]. Учасник Революції гідності[3]. Із початком російсько-української війни вступив добровольцем у окремий загін спецпризначення «Азов», із яким брав участь у боях в районі Широкого. Згодом перевівся у батальйон спецпризначення «Гарпун»[3]. Після демобілізації активно займався саморозвитком та подорожами[4]. Із початком російського вторгнення в Україну, 1 березня 2022 року повернувся із Бразилії, де стрибав із парашутом зі статуї Христа-Спасителя. Артемій замінив американський мотоцикл «Гарлі-Девідсон» на автомат, купив в США бронежилет і каску, і в них прилетів у Польщу, щоби досягнути України автобусом. Коли стюардеса запитала, чому він в бронежилеті, він відповів: «Я з України, мені так спокійніше». Після прибуття вирушив на оборону столиці, але опинився у Бердичеві в 142-му навчальному центрі ССО. Служив поруч з мандрівником Віктором-Миколою Гаврилюком, другом Дмитром Пащуком (загинув 12 березня 2023) та народним депутатом Романом Лозинським. Вони жартома називали свою четвірку на війні «Гавайська ТрО». Воювали на Херсонському напрямку[6][7][8]. Загинув 18 червня 2022 року внаслідок мінометного обстрілу під час бойового виходу в селі Біла Криниця Березнегуватського району на Миколаївщині[9][3]. 21 червня 2022 року чин похорону в Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла м. Львова очолив владика Володимир Груца. Під час похорону мама Артемія Іванка Крип'якевич-Димид заспівала синові останню колискову. Похований на Марсовому полі у Львові[10][11]. Захоплювався екстремальними видами спорту: стрибками з парашутом, гірськими лижами та походами. Також відвідав 50 країн світу[3]. Нагороди
ВшануванняЗа ініціативою родини засновано стипендіальний фонд імені Артема Димида при Українському католицькому університеті[4]. Примітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia