Династія Пізня Цінь

Пізня Цінь
384 – 417
Імперія Пізня Цінь (позначена зеленим кольором)
Столиця	Чан'ань
Форма правління	Монархія
Історія
• Заснування	384
• Падіння	417
Населення
Попередник Наступник Династія Рання Цінь Династія Східна Цзінь

Дина́стія Пізня Цінь (спрощ.: 后秦; кит. трад.: 後秦; піньїнь: Hòuqín) — династія, що правила частиною північного Китаю після занепаду династії Рання Цінь. Ця династія керувалася імператорами з роду Яо, першим з яких був Яо Чан. Була повалена у 417 році внаслідок війни з державою Східна Цзінь.

Засновником династії став Яо Чан (з тибетського племені цян), який був військовиком за імператора з династії Рання Цінь Фу Цзяні. Після поразки останнього у 383 році від імперії Східна Цзінь Яо Чан деякий час зберігав вірність імператорові, проте вже у 383 році вступив з ним у конфлікт після поразки від мужунів, які заснували династію Пізня Янь. У 384 році було оголошено про утворення держави Пізня Цінь. У 385 році Яо Чан скинув Фу Цзяня, а потім стратив його, а у 386 році оголосив себе імператором. Столицею було зроблено Чан'ань.

Надалі імператори Пізньої Цінь вели постійні війні. У 394 році було знищено державу Рання Цінь, у 403 році — Пізня Лян, у 409 році — Західна Цінь. Проте війни проте держав Північна Вей, Південна Лян та Ся завершилися поразкою.

410-ті роки відзначені внутрішніми негараздами, частими повстаннями, а також запеклою війною із Східною Цзінь. Зрештою Пізня Цзінь у 417 році була підкорена останньою.

За правління імператоар Яо Сіна (під впливом ченця Кумарадживи) у державі затвердився буддизм. Зводиться багато храмів, здійснюються численні переклади китайською буддистських текстів.

• Zürcher E. The Buddhist Conquest of China: The Spread and Adaptation of Buddhism in Early Medieval China. Leiden, 1959.