Директорія Підкарпатської Русі

Директорія Підкарпатської Русі (Директоріум Автономной Подкарпатской Руси) — тимчасовий п'ятичленний дорадчий адміністративний орган при військовій адміністрації Чехословацької республіки з питань мов, шкіл, релігії та місцевого самоуправління Підкарпатської Русі. Заснована чехословацьким урядом 12 жовтня 1919 року.^[1] Діяла з згідно з положенням «Генерального статуту про організацію та адміністрацію Підкарпатської Русі», ухваленим чехословацьким урядом 7 листопада 1919 року^[2] та опублікованим 18 листопада.^[1]

До складу директорії ввійшли:

• Григорій Жаткович (президент або голова);
• Юлій Бращайко (торгівля);
• Августин Волошин (шкільництво та культура);
• Юлій Гаджеґа (релігія);
• Кирило Прокоп (внутрішні справи);
• Еміль Торонський (фінанси).

9 грудня 1919 року Кирила Прокопа замінив Євген Пуза.^[2]

Завданням Директорії Підкарпатської Русі було підготувати необхідні законопроєкти в справах автономії та подати їх на розгляд сойму.

Згідно зі статутом, директорія мала шість відділів:^[2]

а) Предсідательство и заграничное политичное отделеніе;
б) Культурное и школьное отделеніе;
в) Религійное, промисловое и торговельное отделеніе;
г) Правосудие, земледельное и продовольственное отделеніе;
д) Отделеніе администраціи (внутренних дел);
е) Финансовое отделеніе.

Директорією було висунуто низку вимог, основна з яких — забезпечення автономії Підкарпатської Русі.

Ця та інші вимоги і наміри директорії, були викладені, зокрема, у меморандумі Григорія Жатковича про майбутній державно-адміністративний устрій та організацію державної служби в «Русинії» від 14 липня 1919^[3] (далі — Меморандум) та у політичній програмі президента Жатковича (далі — Прогама), опублікованої Центральною руською народною радою 25 грудня 1919 року. Частина з них бере за зразок американську політичну систему, частина — відповідає місцевим вимогам часу.^[4]

Директорія декларувала «народну» «підкарпатсько-руську» мову (тобто рідну мову підкарпатських русинів із етимологічним правописом^[2]) урядовою мовою та визнавала необхідність якнайшвидше цю мову розвинути (ст. 23 і 8 Програми Жатковича):

23. Во всіх школах народный язык буде языком преподаванія, и так само буде урядным языком вообще.

8. Неотмінно потребным єсть чім скорше розумно розвити наш матерный подкарпатско-руській язык и культурный живот. … ^[4]

Серед інших вимог, які висувала директорія, були: встановлення кордонів^[5], звільнення з-під румунської окупації східних районів^[6], встановлення демократичних свобод^[7], скасування коблин та роковин^[8], впорядкування грошово-фінансової системи^[9], підвищення зарплат учителям^[10], проведення земельної реформи^[11], допомога інвалідам та сиротам Першої світової, поліпшення життєвого рівня народу та покращення умов праці^[12].^[2]

Директорія вимагала відкликання чеха Я. Брейхи з посади адміністратора краю, висунула ультиматум президентові Чехословаччини Томашу Масарику. Однак чеська влада все це проігнорувала.

Відтак 19 лютого 1920 року члени директорії заявили про свою відставку.^[2]

26 квітня 1920 року уряд Чехословацької Республіки прийняв розпорядження про зміну Генерального статуту, чим було введено посаду губернатора краю.^[3] Першим цю посаду зайняв Григорій Жаткович.

• Директорія Підкарпатської Русі [Архівовано 30 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
• Директорія Підкарпатської Русі (ДПР) // Історія державності та правові пам'ятки України: довідник / Т. А. Михайлів, Т. В. Михайлів. — Х. : Основа, 2013. — 93 с. — (Бібліотека журналу «Історія та правознавство» ; вип. 12 (120). — С. 20—21.