Дисонанс (поезія)

Дисона́нс (від лат. dissono — різноголосий, різнозвучний) у віршуванні — вид римувального співзвуччя, у якому збігаються приголосні, але не збігаються наголошені голосні, наприклад: слово — слава. Дисонанс увійшов у поетичну практику лише в 20 столітті як рідкісний, але виразний прийом. Використання дисонансів характерне для поезії Емми Андієвської.

Джерела

Див. також

Посилання

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya