Дифракція Фраунгофера

Дифра́кція Фраунго́фера^[1] — модель дифракції, яка спостерігається на великій віддалі від перешкоди (відстань задовольняє умови Фраунгофера), яку огинає світло, в області, де світлові хвилі можна вважати плоскими^[2].

При дифракції на круглому отворі, дифракційна картина у випадку Фраунгофера залежить від кута між оптичною віссю й напрямком від апертури до точки спостереження.

${\displaystyle \psi (\theta )\propto \mathrm {sinc} \left({\frac {\pi a\theta }{\lambda }}\right)}$,

де λ — довжина хвилі, a — радіус отвору, θ — кут відхилення променя від оптичної осі.

${\displaystyle \mathrm {sinc} (x)={\frac {\sin x}{x}}}$.

На далекому від апертури екрані спостерігається послідовність кілець, розділених темними проміжками. Яскравість кілець зменшується при віддаленні від центру.

Дифракція Фраунгофера спостерігається тоді, коли число Френеля ${\displaystyle {\frac {a^{2}}{\lambda d}}\ll 1}$, де a — радіус отвору, λ — довжина світлової хвилі, d — віддаль між екранами.

• Дифракція Френеля

• Фраунгофера дифракція // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1985. — Т. 12 : Фітогормони — Ь. — С. 59.