Диховична Наталія Олександрівна

Диховична Наталія Олександрівна
Диховична Наталія Олександрівна
Народження	19 листопада 1952 (72 роки) Київ, Українська РСР, СРСР
Діяльність	архітекторка

Диховична Наталія Олександрівна — українська архітекторка-реставраторка, головний архітектор проектів інституту «УкрНДІпроектреставрація».

За реставрацію Одеського національного академічного театру опери та балету нагороджена Орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.

Життєпис та діяльність

Народилась 19 листопада 1952 р. (у місті Києві) у сім'ї інженера-конструктора Диховичного Олекандра Олександровича.

Після закінчення київської спеціалізованої школа № 57 у 1971 році вступила до Київського державного художнього інституту (сучасна Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури) на архітектурний факультет.

У 1977 закінчила інститут та почиала працювати у реставраційних майстернях (УСНРПУ), в науково-дослідницькому реставраційному відділі № 8 під керівництвом Валентини Шевченко (тепер — інститут «УкрНДІпроектреставрація»).

Почином була участь у розробці проєкту реставрації та пристосування Гостинного двору на Подолі.

Наступний етап — робота з відомою архітекторкою-реставраторкою Іриною Іваненко в науково-дослідницькому реставраційному відділі № 5 і наступні проекти: Маріїнський палац, урядові будинки на Липській, 14, Липській, 4, Липській, 2, Шовковичній, 17, Молчанський монастир та церква Миколи Козацького у Путивлі, низка проєктів у місті Одеса: Одеський національний академічний театр опери та балету, Палац Воронцова, Лютеранська Кірха, Бібліотека ім. Горького, Художній музей та інші.

Таким чином Наталія Диховичка пройшла усі професійні етапи: архітекторка, старша архітекторка, провідна архітекторка, керівниця групи, головна архітекторка проєктів.

У 1989 році взяла декретну відпустку, далі протягом кількох років працювала у творчій архітектурній майстерні «Ю. Лосицький» та в архітектурно-проєктній майстерні «Реставратор».

У 1999 році повернулася до роботи в інституті «УкрНДІпроектреставрація».

У 2000-х роках у складі авторського колективу працювала над проєктом реставрації та пристосування фортеці у Білгород-Дністровському, театру І.Франка в Києві, як головна архітекторка проєктів — реставрації Оперного театру в Одесі, реставрації фасадів будинку по вулиці Шовковичній, 19, Маріїнського палацу у Києві.

Чоловік Жила Олексій Станіславович — архітектор. Діти, Дмитро та Катерина, також архітектори.