Дмитрівська вулиця (Житомир)
Дмитрівська вулиця — знаходиться в історичній частині міста Житомир ХарактеристикиВулиця розташована в Корольовському районі міста, в центральній частині міста[1], у Старому місті. Починається від перехрестя з вулицями Хлібною та Івана Франка, завершується перехрестям з вулицею Князів Острозьких. Від Дмитрівської вулиці бере початок провулок Професора Грищука. Забудова вулиці представлена малоповерховими житловими будинками садибного типу (переважно на декілька квартир). Пам'ятки архітектури та історії:[2]Буд. № 5 — будинок, побудований у 80-х роках ХІХ ст.[3], в якому народився Сергій Корольов. Буд. № 10 (колишній № 6) — будинок побудови кінця ХІХ століття[4], у якому в 1920-ті рр. жив композитор Віктор Косенко з дружиною Ангеліною.[5] ІсторіяІсторія назвиІсторична назва — Дмитрівська вулиця — вживалася з другої половини ХІХ століття. У 1937 році перейменована на вулицю Леваневського. У 1989 році повернуто історичну назву Дмитрівська частині вулиці Леваневського, в межах нинішніх вулиць Хлібної та Князів Острозьких.[6] Історія формування вулиціВулиця виникла й формувалася у другій половині ХІХ століття[7] згідно з генеральними планами міста середини ХІХ століття, переважно на вільній від забудови місцевості тодішньої околиці міста. Вулиця проєктувалася до перехрестя зі Східною вулицею, де проходила проєктна східна межа міста. У середині ХІХ століття на трасі запроєктованої вулиці в межах нинішньої Дмитрівської вулиці поставали декілька будинків з присадибними ділянками на місці сучасного перехрестя з вулицею Князів Острозьких. За місцем розташування сучасного перехрестя нинішніх вулиць Дмитрівської, Хлібної, Івана Франка проходила дорога, що прямувала від середмістя до Левкова[8]. У 1879 році вулиця завершувалася глухим кутом неподалік нинішнього провулка Професора Грищука[9]. До кінця ХІХ століття вулиця сформувалася згідно з проєктом. Забудова вулиці формувалася протягом другої половини ХІХ століття — першої половини ХХ століття. До більшовицького перевороту сформувалася переважна кількість одноповерхової житлової забудови. Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia