Дмитрієв Дмитро Феліксович

Дмитро Дмитрієв Дмитро Феліксович Дмитрієв
Старший лейтенант
Загальна інформація
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Військово-морські сили
Рід військ	Морська піхота
Війни / битви	Російсько-українська війна Війна на сході України Російське вторгнення в Україну
Нагороди та відзнаки

Дмитро Феліксович Дмитрієв — український громадський діяч та офіцер Військово-морських сил Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

З 1998 по 2006 рік проходив службу у спеціальних підрозділах Національної гвардії України та Внутрішніх військах МВС України.

У 2008 році разом з Артемом Дибленко та Андрієм Сенченко заснував інформаційне агентство «Українська Медіа Група», де зайняв посаду Директора з розвитку. До інформаційного агентства також належить інтернет-видання «Преступности.НЕТ» та телеграм-канал «NikLife», «Центр аналітичних досліджень».

У 2009 році поновився на посаду старшого офіцера з особливих доручень Управління МВС України у Миколаївській області.

З 2011 по 2014 роки працював на посаді помічника голови Миколаївської обласної ради.

У зв'язку з початком російської збройної агресії проти України повернувся до лав МВС України. У квітні 2014 став одним із засновників та зайняв посаду заступника командира батальйону особливого призначення «Миколаїв» Управління МВС України в Миколаївській області^[1]. З 2014 до 2016 року у складі батальйону брав участь в антитерористичній операції на сході України.

Під час російського вторгнення в Україну проходив службу на посаді командира взводу 36 окремої бригади Морської піхоти імені контрадмірала Білинського. Згодом заснував евакуаційно-рятувальний підрозділ спеціальної розвідки Військово-морських сил ЗСУ «ЯНГОЛИ»^[2][3], який займається евакуацією з тимчасово окупованих територій України військовослужбовців та членів їхніх сімей^[4]. Отримав звання старшого лейтенанта. На рахунку спецпідрозділу декілька десятків успішних операцій на тимчасово окупованих територіях України та російської федерації.^[5]

• Орден Богдана Хмельницького II ступеня (29 лютого 2024) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку^[6];
• орден Богдана Хмельницького III ступеня (1 травня 2023) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку^[7];
• Відомча заохочувальна відзнака Головного управління розвідки МО України - медаль «За сприяння військовій розвідці України ІІ ступеня» (2024);
• Почесний нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ «Срібний хрест» (2023);
• Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» (2018)^[8];
• Відомча заохочувальна відзнака Міністерства внутрішніх справ України «МУЖНІСТЬ, ЧЕСТЬ, ЗАКОН» (2009);
• Відзнака Комітету ВРУ з боротьби з організованою злочинністю і корупцією (2009);

Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.