Дністровське водосховище
Дністро́вське водосхо́вище або Га́лицьке мо́ре— таку назву мають два водосховища (головне та буферне) на річці Дністер у Чернівецькій, Хмельницькій і Вінницькій областях. Головне ДВ створене у 1981–1987 за проектом інституту «Укргідропроект». Відповідно до проекту, створ гідровузла Дністровської ГЕС розташовано за 677,7 км від гирла річки Дністра, площа водозбірного басейну до створу становить 40500 км². Норма стоку прийнята як 274 м³/с. Максимальна витрата, на яку розраховано гідровузол — 13260 м³/с. Гребля Дністровської ГЕС розташована біля м. Новодністровськ Чернівецької області[2]. Основні характеристики
Наповнення водосховища здійснювалось з кінця 1981 року до 1987 року, що пояснюється тривалим періодом малої водності. Водосховище дозволяє здійснювати сезонне регулювання стоку Дністра з переходом на річне і забезпечити зрошення 500 тис. га орних земель. Крім того, вже 25 років населені пункти Молдови і України, розташовані на берегах Дністра від ГЕС до Чорного моря, не страждають від руйнівних дій паводків та весняних льодових заторів. Основне призначення водосховища — гідроенергетика. Поряд з виробленням електроенергії, забезпечується захист населених пунктів від повеней, водопостачання населення, промисловості та зрошення. В створі гідровузла водосховища побудована Дністровська ГЕС потужністю 702 МВт. Дністровське водосховище (буферне)За 20 км нижче за течією від Дністровської ГЕС-1 біля с. Нагоряни Вінницької області споруджено буферний гідровузол — Дністровське водосховище — буферне[2]:
Дністровське водосховище — буферне призначено для вирівнювання попусків з Дністровського водосховища — головного та їхнього впливу на р. Дністер при добовому і тижневому регулюванні потужності Дністровської ГЕС-1. Гребля буферного водосховища має 12 водоскидних отворів. Ліворуч від греблі споруджено невелику Дністровську ГЕС-2, потужністю 40,8 МВт. Буферне водосховище одночасно є нижньою водоймою для Дністровської ГАЕС. ЕксплуатаціяЕксплуатацію Дністровського водосховища — головного та Дністровського водосховища — буферного здійснює Дністровсько-Прутське басейнове управління водних ресурсів[3]. Режим роботи водосховищ визначено «Правилами експлуатації водосховищ Дністровського комплексного гідровузла (ДКГВ)». У зв'язку з відставанням фактичного водоспоживання від проектного рівня надлишки стоку можуть використовуватись в інтересах будь-якого учасника водогосподарського комплексу за рішенням постійно діючої Міжвідомчої комісії. З метою запобігання затоплень у нижньому б'єфі ДКГВ середньодобові витрати Дністровської ГЕС (за виключенням паводків) не повинні перевищувати 1000 м³/с. Екологія Зарегульованість Дністра греблями Дністровського та Дубосарського водосховищ в значній мірі змінила режим стоку ріки і, відповідно, гідроекологічну ситуацію, особливо в пониззі Дністра. Щоб відновити екосистеми, які зазнали суттєвих змін у період заповнення водосховища, починаючи з 1988 року, з Дністровського водосховища почали проводити екологічні попуски, які визначаються такими характеристиками:
Наступний огляд відповідності екологічних попусків за 7 років вищевказаним параметрам дозволяє оцінити ефективність їх проведення. Екологічний попуск 1999 рокуТривав з 14 квітня по 16 травня (33 доби). Водність в квітні та травні місяці становила відповідно 142 % та 108 % норми. Основні показники екологічного попуску:
Враховуючи високу водність квітня місяця рівень води у водосховищі перевищував НПР практично весь період екопопуску (24 доби) і досягав максимальної позначки 121,96 м. Бс, що призвело до таких негативних наслідків як активізація процесів берегообрушення. Водночас, збільшення середньодобових витрат до 700—900 м3/с протягом 11 діб (20—30 квітня), а також поступове і тривале зменшення скидів, дозволило забезпечити оптимальні умови для проходження нересту. Проведений аналіз показує, що динаміка та терміни екологічного попуску 1999 року були найбільш оптимальними за останні 5 років спостережень. В результаті попуску відбулось заповнення малих озер, покращений санітарний та екологічний стан у пониззі Дністра. Екологічний попуск 2000 року Тривав з 8 квітня по 23 травня (46 діб) і поєднав в собі санітарно-промивочний (8—19 квітня) та репродукційний (20 квітня — 23 травня) попуски. Водність в квітні та травні місяці становила відповідно 153 % та 61 % норми. Основні показники екологічного попуску:
На першій фазі екологічного попуску вдалося забезпечити надходження дністровської води у плавні дельтової ділянки та підтримання необхідних для нересту глибин (0,5 — 0,7 м). Однак, аномально низька водність травня (296 м3/с) не дозволила завершити нерестову фазу екологічного попуску, що призвело до збитків в рибогосподарській галузі Одеської області. Таким чином, загальна оцінка ефективності екологічного попуску 2000 року значно нижча, ніж у 1999 році. Екологічний попуск 2001 рокуТривав з 19 квітня до 18 травня (30 діб). Водність в квітні та травні становила відповідно 62 % та 61 % норми. Основні показники екологічного попуску:
У результаті екологічного попуску було залито водою близько 85 % всієї площі плавнів. Рівень води в них підтримувався стабільним впродовж всього нерестового періоду, осушення ікри та загибелі риби, що зайшла, на нерест не відмічалося. Таким чином, екологічний попуск 2001 року в певній мірі позитивно вплинув на екологічний та санітарний стан пониззя Дністра та Дністровських плавнів. Екологічний попуск 2002 рокуТривав з 9 квітня по 14 травня (36 діб). Водність в квітні та травні місяці становила відповідно 66 % та 67 % норми. Основні показники екологічного попуску:
Спрацювання водосховища в умовах низької водності негативно вплинуло на проходження нересту в самому водосховищі (відбулось осушення нерестилищ), а також вплинуло на прискорення процесів берегообрушення, які випередили прогнозовані величини. У зв'язку з вищезазначеним, можна стверджувати, що екологічний попуск з Дністровського водосховища, проведений у 2002 році був неефективним, а на саме водосховище спричинив негативний вплив. Екологічний попуск 2003 рокуТривав з 21 квітня до 21 травня (31 доба). Водність в квітні та травні становила відповідно 80 % та 64 % норми. Основні показники екологічного попуску:
Наповнення нерестилищ пониззя Дністра розпочалося 30 квітня, а рівень води стабілізувався 5 травня. Площа нерестилищ, залитих водою, склала 12 тис.га, або 50 % їх загальної кількості, що було недостатнім для повноцінного проходження нересту. Тому екологічний попуск 2003 року можна характеризувати як малоефективний. Екологічний попуск 2004 рокуТривав з 9 квітня до 9 травня (31 доба). Водність в квітні та травні становила відповідно 49 % та 57 % норми. Основні показники екологічного попуску:
Скиди, які були проведенні з Дністровського водосховища, не забезпечили надходження дністровської води до більшості заплавних озер. Поряд з малою водністю, основною причиною такого становища стали старі дамби обвалування вздовж траси Одеса—Рені. Загалом залитими водою виявилися лише 60 % нерестових угідь, що дозволяє характеризувати екопопуск 2004 року, як і в попередньому році, малоефективним. Населені пункти, затоплені Дністровським водосховищемУ Тернопільській, Чернівецькій, Хмельницькій та Вінницькій областях в 1981 році підлягали переселенню 63 села. Реально було переселено 29 поселень повністю (4 з них перенесено вище зі збереженням назви - Кормань, Макарівка, Ушиця, Патринці) та 2 частково (Сокілець та Непоротове). Переселення торкнулися лише Хмельницької та Чернівецької областей. Було переселено 7486 дворів (50,5 % від усіх припали на Кам'янеччину[4]. Див. такожПримітки
Джерела
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
