Добролюбов Василь Іванович

Добролюбов Василь Іванович
Добролюбов Василь Іванович
Народився	1831 ; Нижній Новгород, Російська імперія
Помер	1880 ; Київ, Російська імперія
Країна	Російська імперія
Діяльність	банкір
	; ; ;

Васи́ль Іва́нович Добролю́бов (рос. Василий Иванович Добролюбов; * 1831 — † 1880, Київ) — російський фінансист. Автор книги «Банківська бухгалтерія» (1864). Організатор і перший керівник Кам'янець-Подільського відділення Державного банку Росії (1865—1879). Дядя російського літературного критика й публіциста Миколи Добролюбова.

Біографія

Василь Іванович Добролюбов народився 1831 року в багатодітній сім'ї священика. Мав не менше ніж вісім братів і сестер, серед них був і Олександр — батько російського літературного критика й публіциста Миколи Добролюбова. Василь був молодший від брата Олександра на 19 років і всього на 5 років старший від його сина Миколи.

На відміну від батька та брата Олександра Василь Добролюбов священиком не став. Він працював дрібним чиновником у Нижньому Новгороді. Там одружився з Оленою Юхимівною Лебедєвою. Її брат Митрофан був у Нижньому Новгороді одним із найближчих друзів Миколи Добролюбова.

У серпні 1858 року померла дружина Василя Івановича. В січні 1859 року він переїхав у Санкт-Петербург, де поселився у свого небожа — Миколи Добролюбова. Ймовірно, за сприяння Миколи Некрасова Василь Добролюбов улаштувався на службу контролером Державного банку Росії. Одночасно він багато допомагав у справах своєму небожеві.

1864 року колезького асесора Василя Доболюбова направили до Кам'янця-Подільського, де він мав створити та очолити відділення Державного банку Росії. Зі службовців колишніх кредитних установ Добролюбов сформував штат відділення.

В Ушицькому повіті Подільської губернії Добролюбов придбав маєток. 1878 року Василь Іванович важко захворів. Більшість часу він проводив у маєтку, виїжджаючи звідти тільки на лікування. 6 лютого 1879 року він передав керівництво банком на весь термін своєї хвороби своєму заступникові — Миколі Васильовичу Чудинському.

1880 року Василь Іванович Добролюбов помер у психіатричній лікарні в Києві ^[1], не доживши і до 50 років. Як зазначає дослідник розвитку банківської справи в Кам'янці-Подільському Ігор Данілов, Василеві Івановичу за 14 років роботи на чолі відділення «вдалося закласти міцні підвалини, згуртувати колектив і, власне, завдяки цьому подальша робота відділення була стабільною та успішною».

Праці

Працюючи у Санкт-Петербурзі контролером Державного банку Росії, Василь Добролюбов 1864 року видав книгу «Банківська бухгалтерія. Повне керівництво до вивчення операцій та обліку у всіх наявних у Росії банківських установах» (рос. «Банковая бухгалтерия. Полное руководство к изучению операций и счетоводства во всех существующих в России банковых учреждениях»).

У передмові автор пояснив, що спонукало його написати та видати цей посібник:

Зміна кредитної системи та наступний за цим крок — заснування 1860 року Державного банку та його контор — дали поштовх для розвитку в Росії приватного кредиту та влаштування повсюди різних кредитних товариств, як-то міських громадських банків, міських кредитних товариств і Санкт-Петербурзького товариства взаємного кредиту. Різноманітність банківських операцій, їх новизна, одночасне відкриття банківських установ у багатьох пунктах імперії викликали потребу в людях, які були б ґрунтовно ознайомлені з банківськими операціями та з банківським обліком. Таких людей нам забракло: оскільки не було таких установ, то не було і людей. Тепер з'явилися установи, тож з'явилася і потреба в людях. Присвятивши себе обліковій справі, ґрунтовному вивченню банківських операцій і їх обліку, бачачи нагальну потребу в друкованому посібнику для повного спеціального ознайомлення з банківськими операціями та їх обліком, я став складати цей посібник.

На книгу співчутливою рецензією у журналі «Современник» (№ 5 за 1865 рік) відгукнувся літератор Леонтій Розанов. Як зазначив кандидат економічних наук Володимир Маздоров в «Історії розвитку бухгалтерського обліку в СРСР» (Москва, 1972), книга Добролюбова «мала великий успіх, а рекомендації автора широко застосовувалися в рахівництві як Державного банку, так і приватних кредитних установ» ^[2].

Примітки

↑ Н. А. Добролюбов в воспоминаниях современников. — Москва: Государственное издательство художественной литературы, 1961. — С. 466.
↑ Маздоров В. А. История развития бухгалтерского учета в СССР (1917—1972гг.). — Москва: Финансы, 1972. — С. 37.

Література

Данілов Ігор. Це респектабельне слово — банк (До історії Кам'янець-Подільського відділення Державного банку). — Кам'янець-Подільський: Абетка, 1998. — С. 14—15.