Добрунов Григорій Тимофійович
Григорій Тимофійович Добрунов (рос. Григорий Тимофеевич Добрунов; 21 січня 1921 — 27 серпня 2014, Москва) — полковник Радянської Армії, учасник Великої Вітчизняної війни та придушення Угорської революції 1956 року, Герой Радянського Союзу (1956). ЖиттєписГригорій Добрунов народився 21 січня 1921 року у селі Козичьово (нине — Яковлівський район Бєлгородської області) у родині селянина. У 1939 році закінчив два курси Харківського інституту фізичної культури. У березні 1939 року Добрунов був призваний на службу у Робітничо-селянську Червону Армію. Проходив службу на Далекому Сході. У 1941 році Добрунов закінчив Владивостоцьке піхотне училище. З червня 1942 року — на фронтах Великої Вітчизняної війни. Брав участь у боях на Воронезькому, Південно-Західному, 1-му Українському фронтах. Брав участь у Сталінградській та Курській битвах, битві за Дніпро, визволенні Києва, Вісло-Одерській та Берлінській операціях. У 1942 році був важко поранений[1]. До 1956 року гвардії підполковник Григорій Добрунов командував 99-м окремим розвідувальним батальйоном 2-ї гвардійської механізованої дивізії Особливого корпусу радянських військ в Угорській Народній Республіці. Особливо відзначився під час придушення Угорської революції[1]. 24 жовтня 1956 року батальйон Добрунова, у складі якого знаходились 16 танків, 90 мотоциклів та декілька бронетранспортерів, з боями прорвався у Будапешт. У боях з повстанцями батальйон запобіг спробі захоплення будівлі Генерального штабу Угорської Народної Армії, прорвав оточення будівлі штабу радянського командування. Саме бійці батальйону Добрунова виявили місцезнаходження центру повстання — приміщення кінотеатру «Корвін» на проспекті Юлле. Також бійці батальйону виявили та захопили резидента ЦРУ США. Батальйон вів вуличні бої до 30 жовтня 1956 року, коли радянські війська були виведені з міста. 4 листопада при повторному введенні у Будапешт радянських військ батальйон знову брав активну участь у розгромі та роззброєнні повстанців[1]. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 18 грудня 1956 року за «мужність та відвагу, проявлені при виконанні військового обов'язку» гвардії підполковник Григорій Добрунов був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордену Леніна та медалі «Золота Зірка» за номером 10795[1]. Продовжував службу у Угорщині. У 1962 році у званні полковника Добрунов вийшов у відставку. Помер 27 серпня 2014 року[1][2]. Був також нагороджений двома орденами Червоного Прапора, орденами Суворова 3-го степеня, Вітчизняної війни 1-й и 2-й ступенів, двома орденами Червоної Зірки, а також рядом медалей[1]. ПриміткиЛітература
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
