Довжиця (Сяноцький повіт)

Село Довжиця пол. Dołżyca Координати 49°19′00″ пн. ш. 22°01′00″ сх. д. / 49.31666667° пн. ш. 22.01666667° сх. д. / 49.31666667; 22.01666667 Країна ПольщаПольща Воєводство Підкарпатське воєводство Повіт Сяноцький повіт Гміна Команча Перша згадка 1548 Висота центру 525  м Населення 95 осіб (2011[1]) Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код (+48) 13 Поштовий індекс 38-543 Автомобільний код RSA SIMC 0354264 GeoNames 773052 OSM ↑2905012 ·R (Ґміна Команча) Офіційний сайт twojebieszczady.pl/noclegi/n_dolzyca.php Довжиця Довжиця (Польща) Довжиця Довжиця (Підкарпатське воєводство)  Довжиця у Вікісховищі

Довжиця (пол. Dołżyca) — лемківське село в Польщі, у гміні Команча Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 95 осіб (2011^[1]).

Розташоване в південно-східній частині Польщі, у східній частині Низьких Бескидів поблизу їх стику з пасмом Західніх Бещад, у долині потока Довжиця (пол. Dołżyca), 4 кілометри на південний захід від Команчі, при кордоні з Словаччиною.

У ході кампанії перейменування українських назв на польські село в 1977—1981 рр. називалось Заколє (пол. Zakole).

Уперше згадується у 1548 році.

За податковим реєстром 1565 р. в селі було 18 кметів на 11 ланах зі звільненням від податків і повинностей ще на 6 років^[2]. До 1772 р. село належало до Сяноцької землі Руського воєводства.

В 1840 р. збудовано дерев'яну церкву св. о. Михаїла. До 1918 року село входило до Сяніцького повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорщини.

У 1918—1919 роках село разом з іншими 33 селами входило до складу Команчанської Республіки. Далі село входило до Сяніцького повіту Львівського воєводства Польщі.

В 1939 р. в селі було переважно лемківське населення: з 460 жителів села — 445 українців і 15 євреїв^[3].

Перед другою світовою війною село нараховувало 68 господарств. В його склад входили частини Долишняни, Середняни, Горішняни та Медвідьовці (пол. Medwidowce). При дорозі в центрі села розташований цвинтар при місці, де в минулому стояла церква з 1840 року. Зараз в селі є лише римо-католицька каплиця.

До виселення лемків у 1945 році в СРСР та депортації в 1947 році в рамках акції Вісла^[4] у селі була греко-католицька церква парафії Команча Лупківського деканату^[5]. Саме жителів Довжиці відправлено зі станції Куляшне 29 квітня 1947 р. першим ешелоном для депортації українців на понімецькі землі^[6].

Після операції «Вісла» заселене вихідцями з регіону Подгале.

У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1][7]:

• стаття про село у Географічному словнику Королівства Польського [Архівовано 14 серпня 2012 у Wayback Machine.]
• Beskid Niski. Przewodnik. Rewasz, Pruszkow, 2012, с. 282—283. (ISBN 978-83-62460-24-3)

Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.