Долгоруков Олександр Сергійович

Олександр Сергійович Долгоруков Александр Сергеевич Долгоруков
Олександр Сергійович у 1907 році
Герб роду князів Долгорукових
Член Державної Ради Російської імперії
6 травня 1905 — 7 червня 1912
Народження:	10 листопада 1841(1841-11-10) село Вишеньки, Чернігівська губернія, Російська імперія (нині село Вишеньки, Чернігівська область, Україна)
Смерть:	20 червня 1912(1912-06-20) (70 років) Санкт-Петербург, Російська імперія (нині Санкт-Петербург, Росія)
Країна:	Російська імперія
Рід:	Долгорукові
Батько:	Долгоруков Сергій Олексійович
Мати:	Апраксіна Марія Олександрівна
Шлюб:	Шувалова Ольга Петрівна
Діти:	Pyotr Dolgorukovd[1], Sergey Dolgorukovd[1], Olga Aleksandrovna von Mensdorff-Pouillyd[1] і Varvara Dolgorukovad
Нагороди:
Медіафайли у Вікісховищі

Долгору́ков Олекса́ндр Сергі́йович (рос. Долгоруков Александр Сергеевич; 29 жовтня (10 листопада) 1841, Вишеньки, Чернігівська губернія, Російська імперія — 7 (20) червня 1912, Санкт-Петербург, Російська імперія) — князь, дипломат і державний діяч Російської імперії, обер-гофмаршал, член Державної Ради.

Батьки: Сергій Олексійович і Марія Олександрівна

Олександр Сергійович Долгоруков належав до стародавнього князівського роду Долгорукових. Народився 10 листопада 1841 року в сімейній садибі, у селі Вишеньки Чернігівської губернії (нині Чернігівської області України). Його батько, князь Сергій Олексійович Долгоруков, був дипломатом, дійсним таємним радником, губернатором Ковенської і Вітебської губерній. Мати, Марія Олександрівна, походила із дворянської сім'ї Апроксіних. Олександр Сергійович став п'ятою дитиною, усього ж у сім'ї Долгорукових було дев'ятеро дітей.

Олександр Долгоруков виховувався у Пажеському корпусі, потім працював у Міністерстві закордонних справ Російської імперії. У 1860 він отримав призначення в імператорську місію у Берліні, наступного року — в посольство у Парижі та чин камер-юнкера. У 1863 Долгоруков був переведений до канцелярії закордонних справ, у 1883 — здобув чин церемоніймейстера. У 1890 його було призначено обер-церемоніймейстером та присвоєно чин дійсного статського радника. 1896 року, під час коронації останнього російського імператора Миколи II та Олександри Федорівни, був верховним церемоніймейстером.

1899 Олександр Долгоруков став обер-гофмаршалом. Володіючи цукровими заводами у Чернігівській губернії^[2], був почесним членом Ради торгівлі та мануфактур (з 1899), членом Особої наради про потреби сільськогосподарської промисловості (1902—1905), Особого комітету у справах земельного кредиту (1904—1905). З 6 травня 1905 до 7 червня 1912 він також був членом Державної Ради Російської імперії.

Помер Олександр Сергійович Долгоруков 20 червня 1912 року у Санкт-Петербурзі Російської імперії (нині Росії).

Олександр Сергійович Долгоруков був одружений з графинею Ольгою Петрівною Шуваловою, онукою Ольги Потоцької. Шлюб вони уклали 7 (19) квітня 1868 року і мали в ньому шестеро дітей:

• Марія Олександрівна Долгорукова (1869—1949)
• Софія Олександрівна Долгорукова (1870—1957)
• Сергій Олександрович Долгоруков (1872—1933)
• Ольга Олександрівна Долгорукова (1873—1946)
• Петро Олександрович Долгоруков (1883—1925)
• Варвара Олександрівна Долгорукова (1885—1980)

Долгоруков Олександр Сергійович у сестринських Вікіпроєктах
	Інформація у Вікіданих?
	Генеалогія на Родоводі?
	Файли у Вікісховищі?

• Большая российская энциклопедия / С. Л. Кравец. — Москва : Большая Российская энциклопедия (издательство), 2007. — Т. 9. — С. 214. — ISBN 978-585270-339-2.(рос.)
• М. Л. Левенсон. Государственный совет. — Санкт-Петербург : типография «Россия», 1907. — С. 36.(рос.)