Долішнє Залуччя

село Долішнє Залуччя
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Коломийський район
Тер. громада	Снятинська міська громада
Код КАТОТТГ	UA26080230080051631
Основні дані
Засноване	1441
Населення	1843
Територія	2401,1 км²
Площа	364,1 км²
Густота населення	142,21 осіб/км²
Поштовий індекс	78363
Телефонний код	+380 03476
Географічні дані
Географічні координати	48°24′29″ пн. ш. 25°31′1″ сх. д. / 48.40806° пн. ш. 25.51694° сх. д. / 48.40806; 25.51694
Водойми	річка Черемош
Відстань до обласного центру	108 км
Відстань до районного центру	8 км
Найближча залізнична станція	Снятин
Відстань до залізничної станції	3 км
Місцева влада
Адреса ради	78300, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, м. Снятин, пл.Незалежності України, буд. 1
Карта
Долішнє Залуччя
Долішнє Залуччя
Мапа

Долі́шнє Залу́ччя — село в Україні, у Снятинській міській громаді Коломийського району Івано-Франківської області.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області» увійшло до складу Снятинської міської громади.^[1]

До 1947 року село називалося Залуччя над Черемошем. Перша письмова згадка про село датована 1441 роком.

За Королівською люстрацією 1565 року в селі налічувались 31 господар і піп (отже, була й церква).^[2]

Офіційний поділ Залуччя на Долішнє і Горішнє відбувся зразу ж по закінченні Другої світової війни.

У 1958 році в селі проживало 2875 мешканців.

На території села знаходяться дві школи І-ІІІ та І-ІІ ступенів, дві Православних церкви і одна Греко-Католицька, клуб, лікарська амбулаторія, сільська бібліотека, ясла-садок «Ромашка», ФАП, два відділення поштового зв'язку, відділення Ощадбанку, психо-соматичне відділення Снятинської ЦРЛ, дитячий будинок-інтернат, спиртзавод, три фермерські господарства, ряд об'єктів торгівлі. В наш час^[коли?] нараховується 1222 двори.

У селі встановлено два пам'ятники Т. Г. Шевченку, насипана могила «Борцям за волю України», пам'ятні хрести на честь скасування панщини та проголошення ЗУНР, пам'ятник односельчанам, які загинули в роки Другої світової війни. Гордістю села є відновлена могила священика, вчителя, засновника у 1825 році першої народної школи в Галичині о. Степана Григоровича (1787—1843).

• Волков Микола Васильович — Військовослужбовець 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Загинув у зоні АТО.
• Гнідан Олена Дмитрівна — український літературознавець, видатний діяч освіти й науки, доктор філологічних наук, професор, дослідниця творчості письменників Покутської трійці.
• Гоян Ярема Петрович — прозаїк, лауреат Шевченківської премії.
• Кобевко Петро Дмитрович — заслужений журналіст України, громадський діяч.
• Трофимук Олександра Петрівна — історик літератури, неолатиніст, перекладач, лексикограф.

• Вебсайт Села^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.