Домонтович Михайло Олексійович

Домонтович Михайло Олексійович
Домонтович Михайло Олексійович
Народився	24 листопада 1830 ; Кудрівка, Сосницький район, Чернігівська область
Помер	8 жовтня 1902 (71 рік) ; Санкт-Петербург, Російська імперія
Поховання	Новодівочий цвинтар (Санкт-Петербург)
Країна	Російська імперія
Діяльність	офіцер
Alma mater	Дворянський полкd
Знання мов	російська
Учасник	Кримська війна, придушення Угорського повстання (1848—1849), Кавказька війна і Російсько-турецька війна 1877–78
Військове звання	генерал і генерал від інфантерії
Рід	Домонтовичі
Діти	Коллонтай Олександра Михайлівна
Нагороди
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

Домонтович Михайло Олексійович (рос. Домонтович (Домантович) Михаил Алексеевич; 24 листопада 1830, Кудрівка — 8 жовтня 1902, Петербург) — російський дворянин українського походження. Генерал від інфантерії армії Російської імперії. Також військовий історик. Батько російської і радянської суспільної діячки, революціонерки Олександри Коллонтай, яка зіграла важливу роль у появі й розбудові Радянського Союзу.

Життєпис

Домонтович Михайло Олексійович народився 1830 року в селі Кудрівка Сосницького повіту Чернігівської губернії. Виховувався в Петровському Полтавському кадетському корпусі (ППКК), з якого був випущений 26 травня 1849 року прапорщиком у лейб-гвардії Гренадерський полк.

По закінченні в 1858 році Імператорської військової академії М. Домонтовича 1860 року було переведено в Генеральний штаб, а в 1864 році відряджено на Кавказ до складу Пшехського загону. За опис Чернігівської губернії Михайла Домонтовича було прийнято в дійсні члени Російського герографічного товариства.

У 1866 році Михайла Домонтовича було підвищено у званні до полковника, а в 1873 році його призначено інспектором класів Миколаївського кавалерійського училища.

30 серпня 1875 року його було підвищено до генерал-майора.

У 1876 році М. Домонтовича призначили начальником канцелярії завідувача громадської частини при головнокомандувачу Дунайської армії, а в 1877 році — Тирновським губернатором (у Болгарії); нагороджений орденом Св. Станіслава 1-го ступеня з мечами. Цю посаду він обіймав декілька місяців і в лютому 1878 року повернувся в Росію, де був призначений виконувати особливі доручення при головному управлінні військово-навчальних закладів, але у квітні того ж року Михайла Олексійовича знову було відряджено в Болгарію, де він виконував обов'язки директора Канцелярії імператорської комісії в Болгарії і управителя справами Ради її ж.

Михайло Домонтович працював над організацією управління нового князівства і його було нагороджено орденом Св. Анни 1-го ступеня.

У 1881 році Домонтовича було призначено позаштатним членом військово-навчального комітету й головою військово-історичної комісії з опису російсько-турецької війни 1877—1878 років, за працю у цій комісії він отримав орден Св. Володимира 2-го ступеня. У 1886 році його було підвищено до генерал-лейтенанта, у 1896 році він був призначений членом Військової ради, з 1897 по 1900 рік керував кодифікаційним відділом при цій раді, у 1898 році Михайла Олексійовича Домонтовича було підвищено до генерала від інфантерії.

М. О. Домонтович помер 8 жовтня 1902 року в Санкт-Петербурзі, поховано на кладовищі Новодівичевого монастиря.

Дочкою Домонтовича була Коллонтай Олександра Михайлівна.

Нагороди

Орден Святого Станіслава 1-го ступеня з мечами (1877);
Орден Святої Анни 1-го ступеня (1878);
Імператорський орден Святого Рівноапостольного князя Володимира 2-го ст. (1882).

Вибрана бібліографія

Обзор русско-турецкой войны 1877—1878 гг. на Балканском полуострове. СПб., 1900. (рос.)
Описание русско-турецкой войны 1877—1878 гг. на Балканском полуострове и Особое прибавление. Т. 1—9. СПб., 1901—1913. (рос.)
Черниговская губерния. Описание. (Материалы для географии и статистики России, собранные офицерами Генерального штаба). СПб., 1865 (рос.)