Дональд Л. Горовіц
Дональд Л. Горовіц (нар. 27 червня 1939) — професор юриспруденції і професор політології університету Дьюк, що здійснює дослідження в області розділеного суспільства та розробки державного устрою для країн, що переходять до демократії, а також аналіз проблем етнічної конфліктології. БіографіяОсвіта1959 р. — ступінь бакалавра юридичних наук в університеті Сіракуз(Нью-Йорк) 1961 р. — ступінь магістра юридичних наук в університеті Сіракуз(Нью-Йорк) 1962 р. — ступінь магістра європейського права в університеті Гарвард 1965 р. — ступінь магістра гуманітарних наук в університеті Гарвард 1968 р. — ступінь магістра філософських наук в університеті Гарвард Основні віхи наукової кар'єри 1965—1966 роках- помічник окружного судді в Філадельфії, штат Пенсільванія 1969—1971 рр. — радник прокурора апеляційного відділу по цивільних справах 1971—1972 рр. — радник з міжнародних відносин Міжнародного центру Вудро Вільсона 1972—1973 рр. — лектор університету Джорджа Вашингтона 1972—1975 рр. — науковий співробітник інституту Брукінгса 1975—1981 рр. — старший науковий співробітник Науково-дослідного інституту Смітсона з питань імміграції та етнічних досліджень 1967—1969/1976-1981 рр. — молодший науковий співробітник Центру з міжнародних справ, потім професор-викладач Школи поглиблених міжнародних досліджень у Гарварді З 1980 р. до сьогоднішнього дня — професор університету Дьюка. Наукова діяльністьПрофесор Горовіц є засновником і розробником такого напрямку сучасної науки, як етнічна конфліктологія. У другій половині XX століття питання етнічного конфлікту як чинника, що безпосередньо впливає на світову політику, став основоположним у працях багатьох теоретиків політології. Дональд Л. Горовіц у своїх працях створив систему класифікації, структурування, аналізу взаємозв'язків і взаємозалежностей а також прогнозування та моделювання шляхів вирішення цих проблем. Вона заснована на:
Серед найбільш відомих його аналітичних робіт можна назвати наступні:
У всіх цих працях професор Горовіц узагальнює практичний досвід роботи в самих різних країнах світу (країни Південної Америки, Африки (Сьєрра-Леоне, Ангола), регіони Південно-Східної Азії (Шрі-Ланка), Близького Сходу (Ірак, Палестина) і навіть Північний Кавказ і Татарстан) в якості радника-консультанта з питань міжетнічної рівноваги. В даний час[коли?] Горовіц пише книгу з конституційного проекту для розділених суспільств, предмет, з питань якого він консультував у багатьох країнах. Його книга по створенню конституційної демократії в Індонезії близька до завершення. Обраний в американську Академію Мистецтв і Наук в 1993, в даний час[коли?] він є президентом американського «Суспільства Політичної і Юридичної Філософії », а також членом дорадчого комітету держсекретаріату з питань заохочення демократії. Найбільш послідовним противником Дональда Л. Горовиця є бельгійський учений Ван Париджсу, що оскаржує його ідеї і розвиває концепцію розподільної справедливості в системі міжнародних відносин (ідеї близькою до соціалістичної парадигми). Серед найбільш відомих прихильників Горовиця можна назвати Джерарда Ноирила[уточнити] і Андреаса Віммера, у співавторстві з якими він створив дві праці: «Іммігранти у двох демократичних державах: французький та американський досвід» і «Зіткнення c етнічними конфліктами: до нового реалізму». Список робітКниги
Відредаговані книги
Монографії
Статті російською мовою
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia