Донеччина (топонім)

Донеччина — топонім, що використовується в різні історичні періоди для позначення територій які мають різний статус і географічне положення. Назва походить від річки Сіверський Донець. Катойконім — донеччани (не плутати з донцями).

Топонім «донеччина» активно став використовуватися в період Української революції 1917—1921 зокрема даний топонім часто використовувався державними структурами і діячами УНР по відношенню до території нинішньої Донецької і Луганської області, прикладом може служити засідань Генерального Секретаріату УНР від 24 листопада 1917 року в якому Петлюра виступив з доповіддю про переговори з Криленко в яких він використовував топонім донеччина.

… в справі тих утисків, які відбуваються в Донеччині робочим на шахтах Каледін погодився ці утиски негайно припинити.^[1]

6 березня 1918 року згідно з Законом «Про адміністративно-територіальний поділ України», що був ухвалений Українською Центральною Радою була утворенна адміністративна одиниця УНР Донеччина с центром у місті Сло'янськ.^[2] Скасована 29 квітня 1918 року гетьманом України Павлом Скоропадським, що повернув старий губернський поділ часів Російської імперії.

Активно топонім Донеччина став використовуватися україномовними письменниками після закінчення Української революції 1917—1921 в перші роки радянської влади. Яскравим прикладом є творчість Володимира Сосюри який писав:

… мене ж бо породив Донбас.

Я весь — Донеччини дитина, тече в мені шахтарська кров…

1960

Які  там  милі, срібні  ріки,

а  далі  сині, як  у  сні…

Ні, без  Донеччини  навіки

зів'яли  б  всі  мої  пісні!

28. IX.  62

Даний топонім, в широкому сенсі, є розмовним і літературним узагальнюючою назвою регіону, територія якого приблизно збігається з територією нинішніх Донецької, Луганської та Харківської областей. Саме в цьому контексті він використовується в назві Донецько-Криворізької республіки — самопроголошеної держави, яке існувало на початку XX століття, столиця якого знаходилася в Харкові — оскільки місто Донецьк отримав свою нинішню назву лише в 1961 році .^[3] В адміністративно-територіальному поділі УНР існувала земля з однойменною назвою, велика частина якої перебувала на території сучасної Харківської області .^[4] Земський центр знаходився в Слов'янську, який сьогодні є частиною Донецької області.

З утворенням Донецької губернії, даний топонім став асоціюватися, в основному, з територією нинішніх Донецької і Луганської областей^[4]. У сучасному контексті може використовуватися як синонім Донецької області^[4], що в свою чергу призвело до популяризації топонімів «Луганщина» (укр. Луганщина) для позначення території Луганської області^[5] і «Харківщина» (укр. Харківщина) для території Харківської області відповідно.

Використання топоніма «Донщина» по відношенню до всіх вищезазначених територій є невірним^[6], оскільки і Донецька область, і місто Донецьк як її центр, і Донецький вугільний басейн, ведуть свої назви від протікає по цій території Сіверського Дінця, а не від Дона.

На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.