Донцов Матвій Олексійович
Матві́й Олексі́йович Донцо́в (26 листопада 1877, Золотоноша — 24 червня 1974, Ірпінь) — український радянський художник, живописець-пейзажист, член Товариства київських художників (1918), Асоціації художників Червоної України (1927—1931), Спілки художників України (1944).[1] БіографіяНародився 26 листопада 1877 року в місті Золотоноша Полтавської губернії у селянській родині. У однорічному віці залишився без батька, мати наймитувала. Малювати навчився у богомазів, закінчив 6 класів навчання. У 1906 році за відвідування таємних зборів і розповсюдження прокламацій заарештований, півтора року провів у в'язниці. Був звільнений «під нагляд поліції», на роботу його, як «політичного», не брали. Навесні 1908 року виїхав на заробітки до Києва. Там потрапив на виставку художників-професіоналів. На виставці він познайомився з кількома художниками, зокрема з професором живопису В. К. Менком. За сприяння В. Менка вступив до Київського художнього училища, яке закінчив у 1913 році. Після закінчення училища М. Донцов відвідував художні виставки, музеї, вивчав спеціальну літературу. Багато й наполегливо писав з натури. У 1922 році переїхав до Полтави. Працював шкільним учителем, очолював художню студію при Палаці піонерів. У 1941 році вийшов на пенсію. З 1944 до 1948 року працював у Золотоноші. У 1949 році переїхав до Ірпеня під Києвом, де й помер 24 червня 1974 року. ТворчістьПрацював у галузі станкового живопису. За своє життя М. Донцов створив півтори тисячі картин. Під час проживання в Золотоноші створив низку пейзажів, серед яких: «Ворскла», «Ранок», «Літо», «Пшениця ярова», «Затока». М. Донцов неодноразово брав участь в республіканських (з 1927 року) та всесоюзних (з 1937 року) виставках. У 1957 році проведена перша персональна виставка митця. Твори М. Донцова експонуються у художніх музеях Києва, Харкова, Полтави, Дніпропетровська, Лебедина, Миколаєва, у Закарпатській та Яготинській картинних галереях, Ірпінському історико-краєзнавчому музеї, численних приватних збірках. Багато робіт він подарував народним музеям Диканьки та інших сіл Полтавщини, школам. Краєвиди
Натюрморти
Дружні стосункиТоваришував з Катериною Білокур, звертався до можновладців з проханням допомогти відремонтувати їй житло. Дмитро Гнатюк відвідав Донцова у 1972 році в Ірпені та подарував йому платівку і фото з автографом. У 1938 році художник Б. Піаніда створив «Портрет Матвія Донцова», що нині зберігається в Ірпінському історико-краєзнавчому музеї. ПриміткиДжерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia