У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Дорошенко .
Дорошенко Катерина Петрівна Народилася 11 (24) грудня 1908 [ 1] Виноградове , Дніпровський повіт , Таврійська губернія , Російська імперія Померла 3 серпня 1985 (1985-08-03 ) [ 1] (76 років) Київ , Українська РСР , СРСР Країна Україна Діяльність мовознавиця , літературний теоретик , філологиня , літературознавиця , літературознавиця Галузь теорія літератури , філологія [ 2] і літературознавство [ 2] Alma mater Херсонський державний університет Знання мов українська [ 2] Заклад Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка , Національний музей Тараса Шевченка і Інститут мовознавства імені О. О. Потебні Національної академії наук України Посада директор музею d [ 2]
Катери́на Петрі́вна Дороше́нко ( 11 (24) грудня 1908 (19081224 ) , с. Чалбаси Чалбаської волості Дніпровського повіту Таврійської губернії , нині Виноградове Олешківського району Херсонської області — 3 серпня 1985 , Київ ) — українська мовознавиця і літературознавиця, багаторічна директорка Національного музею Тараса Шевченка .
Життєпис
1931 — закінчила Херсонський інститут народної освіти .[ 3] Викладала українську мову в Херсоні та Вінниці .
1938 року вступила до аспірантури Інституту мовознавства АН УРСР (науковий керівник — академік А. Кримський ). 1941 року склала кандидатські іспити.
Була учасницею Другої світової війни , нагороджена медаллю.
З 1944 року була поновлена в аспірантурі. 1946 року захистила кандидатську дисертацію.
1944—1951 — директор Літературно-меморіального будинку-музею Тараса Шевченка у Києві .
1951—1979 — директор Державного музею Тараса Шевченка . 1951 року водночас — тимчасово виконувачка ообов'язків директора Будинку-музею Тараса Шевченка.
Водночас від 1946 року — старший науковий співробітник Інституту мовознавства АН УРСР , кандидат філологічних наук. В Інституті працювала до 1964 року.
Автор праць, редактор низки колективних видань, редактор кількох путівників по Музею Т. Г. Шевченка.
Праці
1940 — Із спостережень над лексикою творів Т. Г. Шевченка[ 4]
1948 — Будинок-музей Т. Г. Шевченка в Києві[ 5]
1950 — Т. Г. Шевченко — борець за свободу та єдність слов'янських народів[ 6]
1951 — Мова і стиль повісті «Fata morgana» М. Коцюбинського
1953 — Т. Г. Шевченко в критиці (редактор)
1958 — Т. Г. Шевченко і слов'яни
1958 — Біографія Т. Г. Шевченка за спогадами сучасників (редактор)
1960 — Т. Г. Шевченко: Життя і творчість
1964 — Словник мови Шевченка (участь в підготовці)
1965 — Слово про великого Кобзаря
Примітки
Література
Дорошенко К. П. Державний музей Т. Г. Шевченка в Києві // Шевченківський словник. Том 1 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ: Головна редакція УРЕ, 1976. — С. 187—188.
Посилання