Дорфман Йосип Давидович

Дорфман Йосип Давидович
Оригінал імені	рос. Иосиф Давидович Дорфман
Борис Гулько & Йосип Дорфман (1977)
Країна	УРСР  Франція
Народження	1 травня 1952(1952-05-01) (73 роки) Житомир, УРСР
Титул	Гросмейстер (1978), заслужений тренер ФІДЕ (2004)
Рейтинг ФІДЕ	2580[1]
Піковий рейтинг	2712 (1978)[2]

Йо́сип Дави́дович До́рфман (*1 травня 1952, Житомир, УРСР) — український радянський, згодом французький шахіст, гросмейстер, заслужений тренер ФІДЕ (найвищий з п'яти щаблів тренерських звань), автор книг.

Народився і виріс у Житомирі.

Навчався шахової грамоти у тренера Михайла Емануїловича Тросмана^[3].

Здобув технічну освіту в Житомирській філії КПІ (тепер ЖДТУ), інженер-механік. Продовжив шахове навчання у тренерів Львівської шахової школи.

У другій половині 1970-их пережив стрімкий злет аж до 12 позиції серед шахістів світу. Чемпіон Радянського Союзу 1977 (спільно з Борисом Гульком). Залишаючись довгий час в рейтингах у сотні найкращих гравців світу, почав тренерську працю. Під час Чемпіонату світу 1985—1987 Гаррі Каспаров залучив Йосипа Дорфмана як секунданта. Є згадка про відкриття власної школи у 1986, спільно з Адріаном Михальчишиним у Львові.

В 1990-ті роки емігрує до Франції, перебуває в п'ятірці найкращих шахістів, чемпіон цієї країни (1998), гравець її збірної на Шахових Олімпіадах (1998, 2002, 2004). З середини 2000-х поступово припиняє турнірні ігри (востаннє брав участь у розіграші Чемпіонату Франції 2011), зосереджуючись на тренерській роботі. Його найвідоміший учень — Етьєн Бакро^[4].

Автор популярних книг, перекладених кількома мовами (зокрема російською).

В 1975 році дебютує на Чемпіонаті СРСР в Єревані. У 1976 році досягає п'ятої сходинки. А вже наступного року несподівано для багатьох разом з Борисом Гулько поділяє перше місце в турнірі (фінал проходив у Ленінграді, додатковий матч Гулько—Дорфман в Москві не виявив переможця, тому чемпіонами визнали обох шахістів). Йосип Давидович мав нижчий рейтинг, ніж будь-хто інший з фіналістів і не мав гросмейстерського звання, проте лишив позаду колишніх чемпіонів світу Тиграна Петросяна, Михайла Таля, Василя Смислова, гросмейстерів Лева Полугаєвського, Юхима Геллера, Володимира Багірова та інших.

Саме на кінець 1970-х припадає пік гравецької кар'єри Йосипа Давидовича та найвищий рейтинг: 2712 і 12-та позиція серед найсильніших шахістів світу (за даними сайту шахової статистики chessmetrics.com [Архівовано 2 грудня 2013 у Wayback Machine.]). Скоро після перемоги в Чемпіонаті СРСР здобуває звання гросмейстера, Залучається до командних змагань. Проте невдало грає в зональних турнірах чемпіонату світу (1978 і найкращий результат у 1982 — 5—6 місце).

У складі команд: переможець студентської світової першості та Чемпіонату Європи (1977, крім командної отримав індивідуальну нагороду за гру на 5-ій дошці), Кубка Європейських Клубів (1984, у складі ДСТ «Труд», перша дошка — Михайло Таль, Йосип Давидович грав четвертим номером), Спартакіади народів СРСР (1979, у складі збірної команди УРСР), в чемпіонаті Збройних Сил вдало грав за команду Прикарпатського військового округу. Учасник трьох Олімпіад з шахів у складі збірної Франції (1998, 2002 — друга, 2004 — третя дошка). У 2005-му — бронзовий фіналіст командного Чемпіонату Європу (у складі збірної Франції).

В особистому заліку: шестиразовий учасник радянських чемпіонатів. Учасник багатьох міжнародних турнірів: переможець у Замарді (на озері Балатон, 1980), Нью-Делі (1982), Варшаві (1983), Москві (1985), Монако (2004) та призер у Печі (1976), Сан-Пауло (1978), Джакарті та Манілі (1979), Кисловодську (1982), Львові (1983, 1984), Сараєві (1988). Дворазовий призер меморіалу Акіби Рубінштейна (1978, 1992). Чотири рази сходив на п'єдестал пошани французького Чемпіонату з шахів: золото (Мерібель, 1998), срібло (Віші, 2000), двічі бронза (Валь-д'Ізер 2002 і 2004).

Енциклопедичний словник з шахів (видання 1990 року) характеризує Йосипа Дорфмана:

Шахіст активного позиційного стилю, добре знається в тактичних ускладненнях.

Йосип Дорфман зіграв у трьох фінальних турнірах чемпіонатів України, набравши загалом 23½ очка з 39 можливих.

Рік	Місто	Турнір	+	−	=	Результат	Місце
1971	Донецьк	40-й чемпіонат України	6	4	3	7½ з 13	13—18
1974	Львів	43-й чемпіонат України				7½ з 13	11—16
1976	Донецьк	45-й чемпіонат України	6	2	5	8½ з 13

Йосип Дорфман зіграв у шести фінальних турнірах чемпіонатів СРСР, набравши при цьому 47 очок з 98 можливих (+19-23=56).

Рік	Місто	Турнір	+	−	=	Результат	Місце
1975	Єреван	43-й чемпіонат СРСР	3	7	5	5½ з 15	13
1976	Тбілісі	44-й чемпіонат СРСР	6	4	7	9½ з 17	5
1977	Ленінград	45-й чемпіонат СРСР	4	0	11	9½ з 15
1978	Тбілісі	46-й чемпіонат СРСР	1	5	11	6½ з 17	17
1981	Фрунзе	49-й чемпіонат СРСР	3	3	11	8½ з 17	8—9
1984	Львів	52-й чемпіонат СРСР	2	4	11	7½ з 17	12—13

• Метод в шахматах: Динамика и статика. Дорфман Й. Д. Вид: Типография «Новости», 2007—240 с.
• Метод в шахматах. Критические позиции. Дорфман Й. Д. Вид: Типография «Новости», 2007—216 с.

Зміни рейтингу Ело^[5]

На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми.

• Шахматы. Энциклопедический словарь [Архівовано 6 жовтня 2013 у Wayback Machine.] / гл. ред. А. Е. Карпов. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — С. 115. — 100 000 экз. — ISBN 5-85270-005-3