Дослід радіоактивності Антуаном Анрі Беккерелем

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (червень 2016)

Було запропоновано приєднати цю статтю або розділ до Антуан Анрі Беккерель, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з червня 2016.

Кінець XIX ст. — початок XX ст. період випадкових відкриттів. Прикладом є Фотоефект, який був випадково відкритий Генріхом Герцом під час проведення дослідів з електроіскровими вібраторами. Така ж доля була і з радіоактивністю. У той час, коли тільки був відкритий уран, ніхто не знав про його радіоактивні властивості. Багато вчених проводили над ним різні дослідження, носили його з собою, тримали у шухлядах робочих столів. Французький вчений Беккерель, залишив торбинку із ураном у своєму робочому столі на закритому фотопапері. Яке ж було здивування дослідника, коли він через деякий час відкрив конверт з фотопапером, і всі абсолютно листки були засвічені. Після цього випадку у Беккереля з'явився великий інтерес до урану.

Спочатку Беккерель сумнівався, йому здавалося, що він повторив рентгенівське випромінювання, але це було не так. Все ж таки, він взявся до дослідів. Ідея полягала в тому, щоб подати велику напругу, і побачити, що буде відбуватися з ураном. Він поклав в центр уран, а по боках електроди з зарядами «+» та «-», і обгорнув все це фотопапером (див. малюнок).

Отже, на малюнку ми бачимо:

• Уран.
• Фотопапір навколо електродів та урану.
• Власне електроди з зарядом «+» та «-».

В результаті досліду було утворено:

• α промені — це ядра гелію ${\displaystyle {}_{2}^{4}{\mathsf {He}}}$
• β промені — це потік електронів ${\displaystyle \beta -e_{-1}^{0}}$
• γ промені — це електромагнітні хвилі з довжиною меншою за рентгенівські.

Також Беккерель побачив, що фотопапір засвітився не по всій площині, а у певних точках.

Декілька способів віддання надлишку енергії ураном:

${\displaystyle {\begin{aligned}&{\mathsf {U}}_{92}^{238}\longrightarrow {\mathsf {He}}_{2}^{4}+{\mathsf {Th}}_{90}^{234}\\&{\mathsf {U}}_{92}^{238}\longrightarrow {\mathsf {e}}_{-1}^{0}+{\mathsf {Np}}_{93}^{238}\\&{\mathsf {U}}_{92}^{238}\longrightarrow {\mathsf {\gamma }}+{\mathsf {U}}_{92}^{238}\end{aligned}}}$

Біографія Беккереля на сайті нобелівського комітету [Архівовано 7 квітня 2018 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.