Драгомирецький Антін Григорович Драгомире́цький Анті́н Григо́рович (* 1887 — † 16 січня 1938) — український політичний діяч, що народився в селі Зводіївка (нині — Володимирівка) Сквирського повіту на Київщині. ЖиттєписЧлен Української соціал-демократичної робітничої партії з 1906 року, діяч профспілкового руху, один із керівників Спілки деревообробників. За політичну діяльність у 1915 році засуджений до 5-річного ув'язнення. Від 1917 очолював Український робітничий клуб і Київський комітет УСДРП. Член Української Центральної Ради й Малої ради від УСДРП, Всеукраїнської ради робітничих депутатів. Належав до лівого крила УСДРП, був серед засновників партії «незалежників». .png) На установчому з'їзді Української комуністичної партії, що відбувався з 22 по 25 січня 1920 року обраний головою партії. Після розпуску УКП приєднався до КП(б)У. Від 1925 року — член правління Українського тресту сільськогосподарського будівництва. У 1925 та 1926 роках — член ВУЦВК. Автор публікацій у «Вістях українських економістів». У 1930-х роках, коли проживав у Харкові та працював на посаді інженера-технолога деревообробного підприємства, був репресований: 26 жовтня 1937 р. зазнав арешту. За вироком Трійки Київського управління НКВС Драгомирецького Антона Григоровича 31 грудня 1937 р. було засуджено до страти, а 16 січня 1938 року — вирок приведено у виконання. Посмертно реабілітований 27 січня 1989 року. Джерела та література
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
