Древаль Олексій Вікторович

Древаль Олексій Вікторович
Древаль Олексій Вікторович;
Старший солдат
Загальна інформація
Народження	22 жовтня 1984; Кременчук
Смерть	29 серпня 2014 (29 років); Новокатеринівка
Поховання	Кременчук
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	93 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Іловайський котел;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олексі́й Ві́кторович Древа́ль (нар. 22 жовтня 1984, м. Кременчук Полтавська область — пом. 29 серпня 2014, с. Новокатеринівка) — старший солдат 93-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, стрілець в/ч ППВ 2830, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1984 року в місті Кременчук (Полтавська область). Закінчив загальноосвітню школу (нині колегіум) № 25, ВГТУ-7, працював пропарювальником на «Промсистемі». Пройшов строкову військову службу у ДПСУ, спочатку у Навчальному центрі ДПСУ (Оршанець), потім — в Одеські області. Серпнем 2004 року брав участь у військовому параді з нагоди Дня незалежності України. В АТО служив за контрактом з 31.07.2014.

У часі війни — доброволець, старший навідник, 93-тя окрема механізована бригада.

29 серпня 2014 р. в Іловайському «котлі»^[1], під час бою, при обстрілі з мінометів і бронетехніки був поранений — пробита стегнова артерія. Друзі Олексія виносили його та самі потрапили під обстріл. Поранений О.Древаль стік кров'ю.

2 вересня 2014-го 88 тіл загиблих вояків привезено до запорізького моргу. Упізнаний побратимами та родиною. Похований в Кременчуці.^[2]

Вдома лишилися дружина, двоє дітей, сестра.

Нагороди та вшанування пам'яті

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни

нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (4.6.2015, посмертно)^[3].
на будівлі колегіуму № 25, у якому навчався Олексій, 2015 року відкрито меморіальну дошку його честі^[4]^[5].
23 червня 2015 року на фасаді будівлі ВПУ-7 біля головного входу була встановлена меморіальна дошка Олексію Древалю та Назаренко Дмитру.^[6]^[7]
в Кременчуці існує вулиця Олексія Древаля^[8].
Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 6, місце 29
Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії^[9]