Дударов Олексій Онуфрійович
Олексій Онуфрійович Дударов (біл. Аляксей Ануфрыевіч Дудараў; 6 червня 1950, село Кляни, Дубровенський район, Вітебська область — 27 лютого 2023)[1] — радянський і білоруський драматург і сценарист. БіографіяНародився у селянській сім'ї колгоспників. Закінчив Новополоцьке професійно-технічне училище нафтовиків у 1968 році, працював слюсарем на нафтопереробному заводі. Закінчив Білоруський театрально-художній інститут у 1976 році за спеціальністю «Актор драми і кіно». Працював актором, керівником літературного відділу ТЮГа у 1976–1979 роках, член сценарно-редакційної колегії «Телефільм» (Мінськ, 1976-11983 роки). Був членом Спілки письменників СРСР з 1979 року. Є секретарем Спілки театральних діячів Білорусі з 1987 року. Член Білоруського ПЕН-клубу з 1980 року. В 1992–2002 рокаха займав посаду редактора часописа «Мистецтво». З 2003 по 2013 рік є художнім керівником Драматичного театру Білоруськаї армії. ТворчістьДебютував у друці в 1973 році. Писав оповідання, казки для дітей. Відомий як драматург і кінодраматург. Видав збірники оповідань «Святий птах» (1979). За сценаріями Олексія Дударова відзнято короткометражні та художні фільми («Сусіди» (1979), «Купальська ніч» (1982), «Білі Роси» (1984) та інші). Автор п'єс «Вибір» (поставлена в 1979), «Поріг» (поставлена в 1981), «Вечір» (поставлена в 1983), «Перелом» (1989). П'єси «Останній зліт» (поставлена в 1982) і «Рядові» (поставлена в 1984) присвячено подіям радянсько-німецької війни. Трагедія «Купала» (1994) уособлює трагізм міжусобної боротьби у Великому князівстві Литовському напередодні Кревської унії 1385 року, «Відмова» (1994) — фантасмагоричний погляд на есхатологічну долю краю та народу. «Пісня про зубра» — сценічна варіація за мотивами поеми М. Гусовського. Історичні особи в його творах не пафосно романтизовані, а люди, що підвладні сильним почуттям, часом схильні до помилок, але внутрішньо гідні. У п'єсі «Палачанка» (1998) Олексій Дударов показує історію шлюбу Рогніди та Володимира у світлі великих почутів, пристрастей. Палачанка проклинає Володимира, і це прокляття, у дусі романтичних творів, переноситься на долю усієї сім'ї. Олексій Дударов вельми активно працює у жанрі історичної драми: п'єси «Князь Вітовт», «Ядвіга», «Чорна панна Несвіжа», «Хрест» та інші. Глядача у творах Олексія Дударова на історичну тематику приваблюють динамічність сюжету, неймовірні інтриги, екзотика та прихований колорит епохи. У творах драматурга зустрічаються незвичайні герої, наділені такими рисами, як вірність ідеалу, восокородність, шляхетність, самопожертва, відданість Батьківщині. Драматург сирався на певну літературну традицію, коли створював мелодраму «Кім» (2001). У цьому творі підліток шукає засоби, щоб вилікувати відважкої хвороби свою названу сестру, бере участь у різноманітних авантюрах, які викликають найнеймовірніші метаморфози та збіги. У фіналі розчулений глядач отримує очікуваний «хеппі-енд». До жанру «мелодраматичного детективу» належать також п'єса Олексія Дударова «Люті» (2002). Переклав на білоруську мову «Річарда ІІІ» Вільяма Шекспіра. Премії та нагородиНагороджений орденами «Знак Пошани» та іншими нагородами. Лауреат премій Ленінського комсомолу Білорусі (1982) за збірник оповідань «Святий птах» і п'єсу «Вибір», Ленінського комсомолу (1984) за твори останніх років, Державною премією СРСР (1985) за спектакль «Рядові», премії Союзної держави у галузі літератури та мистецтва. Бібліографія
ПриміткиЛітература
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
