Дума про Петра Калнишевського

Дума про Петра Калнишевського — українська народна дума що оспівує долю останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського. Дума описує події 1775 року коли за указом імператриці Катерини ll Запорізька Січ була ліквідована, отаман Калнишевський не змирився з зруйнуванням Січі і не погодився скласти повноваження отамана, за що був арештований відправлений до Росії і довічно ув'язнений в Соловецькому монастирі. Був помилуваний в 1801 році, але через втрату зору і надзвичайно похилий вік не зміг повернутися до України^[1]. Помер в 1803 році на той момент доживши до 112 річного віку, українською церквою визнаний святим ^[2].

Сюжет думи

"Дума про Петра Калнишевського"

Літ – сто десять, віку чверть – за ґратами. Прямо в душу капле через дах! Батько Січі в’язнем не вмиратиме – Прагне волі, наче неба птах!

Боже! Як на Україну хочеться, Впасти в ноги сивому Дніпру, Січчю возродитися на Хортиці – Боже, крила, силу дай Петру!

Січ на захист краю давньоруського Сотні орд поклала під щити... Православний хрест був перепусткою... Та одна орда несла хрести!

Отаману Соловки відміряли... Голову б схилив, то мав би й лан. Та кому би українці вірили, Якби гнувсь Останній Отаман! Та кому би Україна вірила, Якби гнувсь Останній Отаман! ^[3]