Дурдуківський Володимир Федорович
Дурдуківський Володимир Федорович (17 (29) вересня 1874 Жертва сталінського терору. ЖиттєписНародився 17 (27) вересня 1874 року[2][3] у с. Пединівці Звенигородського повіту на Київщині (зараз Звенигородський район Черкаської області) у родині священика. Закінчив Києво-Подільське духовне училище, Київську духовну семінарію (1895), завершив освіту в Київській духовній академії зі ступенем кандидата богослов'я (1899). Мав також вищу музичну освіту. Працював учителем словесності у Києво-Подільському духовному училищі, водночас викладав історію у жіночій гімназії К. Євсєєвої. 1896–97 — член нелегальної комісії зі складання «Історичного словника українських діячів» під керівництвом В. Антоновича і М. Грушевського. ![]() Був одним з організаторів видавництва «Вік», членом редакції та постійним співробітником журналу «Киевская старина». Літературознавчі, наукові, історичні, публіцистичні статті, театральні рецензії і педагогічні розвідки друкував у «Трудах Киевской духовной академии», часописах «Киевская старина», «Україна» (1906—1907 рр. — рецензії на книги М. Грушевського, О. Коваленка, М. Комарова), «Мир и искусство», «Громадська думка», «ЛНВ», «Світло», «Вільна українська школа» та ін. У 1906 р. бере активну участь у створенні київської «Просвіти» та заснуванні Всеукраїнської спілки вчителів і діячів народної освіти, у створенні й діяльності Товариства шкільної освіти, був членом редколегії та активним дописувачем педагогічного часопису «Вільна українська школа». Член Української радикальної партії, 1902–03 разом із Б. Грінченком, С. Єфремовим, В. Доманицьким брав участь у редагуванні й виданні партійної літератури. 1905–06 перебував під негласним наглядом поліції, зокрема 1905 за участь в Українському з'їзді вчителів заарештований і на деякий час ув'язнений у Лук'янівській в'язниці Києва. ![]() 9 березня 1918 виступив із промовою на похоронах героїв Крут. В 1921 р. — член Всеукраїнського православного собору УАПЦ. У 1917 р. у Києві створена Перша українська гімназія, де з першого дня В. Ф. Дурдуківський працював учителем української мови і літератури, а невдовзі став її беззмінним директором. Володимир Дурдуківський поєднував педагогічну роботу з науково-популяризаторською. Ще з 1919 р. він активно працював у Всеукраїнській академії наук (ВУАН): виконував обов'язки голови термінологічної комісії, члена-редактора «Комісії словника живої мови». Пізніше, 14 травня 1925 р., при ВУАН було засновано Науково-педагогічне товариство, утворене з науково-педагогічної комісії, очолюваної В. Ф. Дурдуківським. Володимир Дурдуківський був заарештований у липні 1929 у справі т. зв. СВУ Показовий судовий процес проходив у Харківському оперному театрі з 9 березня по 19 квітня. Згідно з рішенням суду, Володимира Дурдуківського було засуджено до восьми років ув'язнення, але невдовзі за станом здоров'я він був помилуваний і в 1930 р. випущений на волю. 28 грудня 1937 р. В. Ф. Дурдуківського знову заарештували за «антирадянську діяльність», тобто висунуто було ті самі звинувачення, за які його вже засуджували в 1929 р. За вироком «трійки» він був розстріляний 16 січня 1938 р. До недавнього часу на ім'я В. Ф. Дурдуківського було накладено табу, після 1937 р. про нього взагалі не згадували в педагогічних текстах, незважаючи на те, що в 1965 р. постанова «трійки» стосовно В. Ф. Дурдуківського була скасована, а в серпні 1989 р. «справу СВУ» закрито «через відсутність складу злочину в діях засуджених у цій справі осіб з їх повною реабілітацією». Вшанування пам'ятіУ Києві існує вулиця Володимира Дурдуківського. Праці
Література про Володимира Дурдуківського
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia