Дятлов Сергій Володимирович

Дятлов Сергій Володимирович
Дятлов Сергій Володимирович;
Солдат
Загальна інформація
Народження	22 листопада 1974; Маріуполь
Смерть	29 серпня 2014 (39 років); Червоносільське
Поховання	Краснопільський цвинтар
Псевдо	СВД
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Національна гвардія
Формування	«Донбас»
Війни / битви	Війна на сході України Іловайський котел;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Сергі́й Володи́мирович Дя́тлов (нар. 22 листопада 1974(19741122) — пом. 29 серпня 2014) — доброволець, солдат Національної гвардії України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1974 року в місті Маріуполь.

У часі війни — стрілець резерву, батальйон «Донбас» (офіційно — не оформлений), псевдо «СВД».

Ранком 29 серпня 2014 року загинув під час виходу «зеленим коридором» з Іловайського котла. Їхав у кузові броньованого КАМАЗа в складі автоколони батальйону «Донбас» по дорозі з села Многопілля до Червоносільського. Коли КАМАЗ вже в'їжджав до Червоносільського, по ньому вистрілив російський танк. Кабіну розірвало, здетонував боєкомплект у кузові. Тоді ж загинули «Стаф», «Руха», «Контра», «ВДВ», «Кавказ», «Рус», «Лисий».

Залишились дружина та два сини, а також доросла донька від першого шлюбу. Молодший син народився через 8 місяців після загибелі батька.

Був похований на Краснопільському кладовищі в м. Дніпро, як неідентифікований захисник Батьківщини. 6 вересня 2017 року Павло Нетьосов, керівник організації «Цитадель», повідомив про ідентифікацію решток Сергія. 12 вересня 2017 року відбулося прощання на Краснопільському кладовищі, на могилі, яка відтепер матиме ім'я^[1]^[2]^[3].

Нагороди і вшанування

Орден «За мужність» III ступеня (18.08.2021, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України^[4].
Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 7, місце 26
Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії^[5]
Іловайський Хрест (посмертно)