Діваков Олександр Володимирович

Олександр Діваков Олександр Володимирович Діваков
Молодший сержант
Загальна інформація
Народження	3 вересня 1982(1982-09-03) Тернопіль, Українська РСР, СРСР
Смерть	6 грудня 2022(2022-12-06) (40 років) Білогорівка, Соледарська міська громада, Бахмутський район, Донецька область, Україна
Поховання	Микулинецький цвинтар
Національність	українець
Alma Mater	Тернопільська загальноосвітня школа № 10
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Формування	10 ОГШБр
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки

Олександр Володимирович Діваков (3 вересня 1982, м. Тернопіль — 6 грудня 2022) — український військовослужбовець, молодший сержант 10 ОГШБр Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Почесний громадянин міста Тернополя (2022, посмертно).

Олександр Діваков народився 3 вересня 1982 року в місті Тернополі.

Навчався в Тернопільській загальноосвітній школі № 10.

У вересні 2020 року підписав контракт із частиною А4267, що у м.Чернівці, про проходження військової служби в Збройних силах Украйни строком на 3 роки (Наказ

командира вч/А4267 №195-РС від14.09.2020 року). Був навідником-оператором у військовій частині А3029 військової частини А4267 оперативного командування "Захід"

10-ї окремої гірської-штурмової бригади "Едельвейс", 8 окремого гірського-штурмового батальйону.

Брав участь в АТО.

З початком повномасштабного вторгнення брав участь у бойових діях, перебуваючи у м. Київ, м. Краматорську, с. Сергіївка (Донецька обл.).

Загинув 6 грудня 2022 року виконуючи бойове завдання. Під час артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Білогорівка, що на Донеччині, він отримав смертельне поранення.

Похований 8 грудня 2022 року на Алеї Героїв Микулинецького кладовища м. Тернопіль.

Залишилися син Дмитро, мати і брат.

• почесний громадянин міста Тернополя (19 грудня 2022, посмертно) — за вагомий особистий внесок у становленні української державності та особисту мужність і героїзм у виявленні у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України^[1].

• І. Моргун. У Тернополі попрощалися з військовослужбовцем Олександром Діваковим // Суспільне Новини. — 2022. — 8 грудня.
• Я. Світла. В останню дорогу провели героя з Тернополя Олександра Дівакова // ІНТБ. — 2022. — 8 грудня.
• Ю. Іноземцева. Мріяв повернутись з перемогою. У Тернополі провели в останню путь захисника Олександра Дівакова // 20 хвилин Тернопіль. — 2022. — 8 грудня.

Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.