Дідковська Елеонора Сергіївна
Елеонора Сергіївна Дідковська — українська футзалістка та військовослужбовиця, неодноразова чемпіонка України, підполковник Збройних сил України, яка відзначилася у ході російського вторгнення в Україну, учасниця російсько-української війни. ЖиттєписЕлеонора Мальцева народилася 1 квітня 1989 року в селищі Коцюбинське на Київщині. З дитинства вона займалася плаванням. Згодом у 7-річному віці, за ініціативи матері змінила вид спорту — приєдналася до футзального клубу «Біличанка» в рідному селищі. За цю команду вона незмінно грала протягом всього шкільного життя. Перший тренер Володимир Колок підтримав в'юнку нападницю та обрав її капітаном команди. У складі клубу «Біличанка» в 2000-тих роках грала у чемпіонаті України та змагалася на міжнародних турнірах. У 2004 році «Біличанка» вперше за вісім років здобула національний титул, а три роки по тому на її основі відродили жіночу збірну України з футзалу, що до цього не грала вже десятиліття. Елеонора Мальцева учасниця — матчу-повернення, який у 2007 році став першим домашнім в історії української збірної, коли в товариському поєдинку з Узбекистаном українки перемогли з розгромним рахунком — 7:1. Цей матч був дебютним і останнім для Елеонори Мальцевої у формі збірної. Гравчині вдалося реалізувати цю мрію перед самим завершенням спортивної кар'єри[1]. Елеонора Мальцева замість спортивної спеціальності вступила до військового інституту при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка та вивчала картографію, топографію і геодезію. Любов до цієї справи спортсменці прищепив тато, військовий топограф за фахом. Упродовж перших трьох років вона намагалася поєднувати навчання зі спортом і навіть після того, як долучилася до топографічного загону в Чернівцях, грала за футбольний клуб «Буковинська надія». Та після переведення назад до Києва й народження 2 серпня 2009 року сина Тимофія мати-одиначка зав'язала із спортом[1][2]. У 2011 закінчила військовий інститут із званням лейтенант [3]. З 2014 року Елеонора Дідковська в лавах ЗСУ брала участь в АТО на сході України. Сином Тимофієм тим часом опікувалися її батьки. З початком повномасштабного російського вторгнення в лютому 2022 року перебувала на передовій. 15 червня 2022 року, указом Президента України № 414/2022, підполковника Елеонору Дідковську було нагороджено орденом Данила Галицького за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі. У грудні 2022 року Елеонора Дідковська перевелася до новосформованої 47-ої окремої механізованої бригади, де очолила оперативний відділ[1]. Загинула 30 липня 2023 року. Російська ракета влучила в штаб в Оріхові та забрала життя майже двадцяти людей[1][4][2]. Загинула за день до відпустки [3] Чин прощання із загиблою відбувся на Київщині 3 серпня 2023 року[5]. Залишився 14-річний син Тимофій [3]. Вшанування пам'ятіУ День Незалежності України 24 серпня 2023 року, на честь Елеонори Мальцевої в Тарасівці провели всеукраїнський турнір серед дівочих команд[1]. Нагороди
Джерела
Примітки
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.png){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
