Ебергард II (герцог Вюртембергу)

Ебергард II
нім. Eberhard II. von Württemberg
Народився	1 лютого 1447(1447-02-01)[1]  Вайблінген, Штутгарт, Баден-Вюртемберг[1]
Помер	17 лютого 1504(1504-02-17)[1] (57 років)  Burg Lichtenfelsd, Dalwigksthald, Ліхтенфельс, Вальдек-Франкенберг, Кассель, Гессен, Німеччина[1]
Поховання	церква Святого Духа в Гайдельберзіd
Діяльність	аристократ
Титул	граф[d]
Посада	герцог Вюртембергу[d]
Рід	Вюртемберзький дім
Батько	Ульріх I (граф Вюртемберг-Штутгарта)[2]
Мати	Elisabeth of Bavaria-Landshutd[2]
Брати, сестри	Henry, Count of Württembergd
У шлюбі з	Єлизавета Бранденбурзька
Медіафайли у Вікісховищі

Ебергард II (нім. Eberhard II.; 1 лютого 1447– 17 лютого 1504) — 2-й герцог Вюртембергу в 1496—1498 роках. За загальною нумерацією Ебергард VI.

Походив з Вюртемберзького дому. Старший син Ульріха I, графа Вюртемберг-Штутгарта, і його другої дружини Єлизавети Лансгут-Баварської. Народився 1447 року в Вайблінгені. Виховання й освіту здобув при дворі герцогів Бургундії в Діжоні. У 1461 році був учасником коронації Людовика XI, короля Франції, в Реймсі. 1462 року повертається до Вюртемберг-Штутгарта. До 1467 року оженився на представниці династії Гогенцоллернів.

1473 року відповідно до угоди його батька з Ебергардом I, графом Вюртемберг-Ураха, отримав права щодо спадкування володінь останнього.

У 1480 році після смерті батька успадкував графство Вюртемберг-Штутгарт як Ебергард I. Втім вже 1482 року уклав Мюнзінгерську угоду з Ебергардом I Вюртемберг-Урахом щодо передачі тому графства Вюртемберг-Штутгарт. Втім Ебергард зберіг титул графа Вюртемберг-Штутгартського. 1489 року права Ебергарда були обмежені старою частиною Штутгарта.

1496 року після смерті герцога Ебергарда I успадкував Вюртемберг і графство Монбельяр. Втім права Ебергард II відповідно до Есслінгерського договору 1492 року були обмежені регентською радою у складі 12 осіб. Невдовзі новий герцог вступив у конфлікт з вюртемберзькою знаттю, ліквідувавши регентську раду. У 1498 році в Штутгарті вюртемберзькими станами було скликаний сейм, рішенням якого було відновлено регентство. Тоді Ебергард II разом зі скарбницею втік до Ульму. Сейм оголосив, що відмовляється підкорятися йому.

Зрештою у справу втрутився імператор Максиміліан I, який змусив Ебергарда II відповідно до рішення Горбського арбітражу зректися влади на користь небожа Ульріха та залишити Вюртемберг в обмін на щорічну пенсію в 6 тис. гульденів.

Ебергард перебрався до Пфальцу, де 1504 року помер в замку Лінденфельс в Оденвальді. Поховано у колегіальній церкві Гайдельберга.

Дружина — Єлизавета, донька Альбрехта III Гогенцоллерна, курфюрста Бранденбурзького

Діти: не було

• Dieter Stievermann: Eberhard VI./II. In: Sönke Lorenz, Dieter Mertens, Volker Press (Hrsg.): Das Haus Württemberg. Ein biographisches Lexikon. Kohlhammer, Stuttgart 1997, ISBN 3-17-013605-4, S. 98–100.
• Gerhard Raff: Hie gut Wirtemberg allewege. Band 1: Das Haus Württemberg von Graf Ulrich dem Stifter bis Herzog Ludwig. 6. Auflage. Landhege, Schwaigern 2014, ISBN 978-3-943066-34-0, S. 398—406.