Едмон Ростан

Едмон Ростан
Едмон Ростан
Edmond Rostand
Ім'я при народженні	фр. Edmond Eugène Alexis Rostand
Народився	1 квітня 1868; Марсель
Помер	2 грудня 1918 (50 років); Париж; ·Іспанський грип
Поховання	Цвинтар Сен-П'єр (Марсель)d
Громадянство	Франція
Національність	француз
Діяльність	драматург, письменник, поет, есеїст
Сфера роботи	сценічне мистецтво
Alma mater	Ліцей Т'єрd і Q125970985?
Знання мов	французька
Мова творів	французька
Роки активності	драматург
Напрямок	романтизм
Жанр	theatred, поезія і есей
Magnum opus	Сірано де Бержерак
Членство	Французька академія, Société des poètes françaisd і Consistori del Gay Saberd
Рід	Ростаниd
Батько	Eugène Rostandd
Мати	Angèle Gayetd
Брати, сестри	Juliette Rostandd і Jeanne Rostandd
У шлюбі з	Розамунда Жерарd
Діти	Моріс Ростанd і Жан Ростан
Нагороди	Prix Toiracd (1895)
	Едмон Ростан у Вікісховищі
	Висловлювання у Вікіцитатах
	Роботи у Вікіджерелах

Едмо́н Роста́н (фр. Edmond Rostand; *1 квітня 1868, Марсель — †2 грудня 1918) — французький поет і драматург, член Французької академії, командор Ордену Почесного легіону. Найвизначніший здобуток Едмона Ростана — п'єса «Сірано де Бержерак», вперше поставлена в 1897.

Життєпис

Едмон Ростан народився 1 квітня 1868 року в місті Марсель у родині заможного економіста Ежена Ростана. Дідусь Едмона Алексіс-Жозеф Ростан (фр. Alexis-Joseph Rostand) був мером Марселя протягом 1830—1832 рр.
Син Едмона Ростана Жан Ростан був біологом та письменником.

Ось, як описує атмосферу в родині майбутнього поета А.Михайлів:

«У гостинному домі батьків майбутнього поета часто збиралися представники місцевої інтелігенції. Тут бували відомі поети Містраль і Обанель, які мріяли про відродження стародавньої провансальської культури. В будинку Ростана постійно виникали суперечки про літературу Прованса, про Джауфре Рюделя і Бертрана де Борна, легендарних поетів трубадурів XII століття. Але на книжковій полиці маленького Едмона, поряд з виданнями віршів та біографій трубадурів, скоро з'явилися тома Віктора Гюго та інших французьких романтиків. Дуже уважно і схвильовано читав він їхні п'єси.»

Оригінальний текст (рос.)

У родителей будущего поэта, в их гостеприимном доме часто собирались представители местной интеллигенции. Здесь бывали знаменитые тогда поэты Мистраль и Обанель, мечтавшие о возрождении древней провансальской культуры. В доме Ростана постоянно разгорались споры о литературе Прованса, о Джауфре Рюделе и Бертране де Борне, легендарных поэтах-трубадурах XII столетия. Но на книжной полке маленького Эдмона, рядом с изданиями стихов и биографий трубадуров, вскоре появились томики Виктора Гюго и других французских

романтиков. Особенно внимательно и взволнованно читал он их пьесы.

П'єса "Сірано де Бержерак"

Прем'єра відбулась 28 грудня 1897 року.^{[джерело?]}

Творча спадщина

Рік	Твір	Жанр	Прем'єра в театрі	Текст
Творча спадщина (за хронологією)
1888	Червона рукавичка	Водевіль	1888
1890	Пустощі музи	Поезія	1890
1890	Ода музиці	Поезія	Novembre 1890 (privée, pour l'inauguration de la maison de Jules Griset); 23 mars 1891 Théâtre du Châtelet. Musique d'Emmanuel Chabrier^[5].
1890	Два П'єро, або Біла вечеря	П'єса	1890
1894	Романтики	Комедія	Pièce créée le 21 mai 1894 à la Comédie-Française, couronnée par l'Académie française
1895	Принцеса Мрія	П'єса, 4 акти, у віршах	1895	Texte en ligne [Архівовано 18 липня 2011 у Wayback Machine.]
1897	Pour la Grèce	Poème		Paris, Fasquelle, 1897
1897	Самаритянка	П'єса, за біблійним сюжетом	Pièce créée le 14 avril 1897 par Sarah Bernhardt au Théâtre de la Renaissance	Texte en ligne [Архівовано 16 квітня 2012 у Wayback Machine.]
1897	Сірано де Бержерак	Героїчна комедія, 5 актів, у віршах	Pièce créée le 28 décembre 1897 par Coquelin aîné	Texte sur Wikisource
1900	Орлятко	Драма, 6 актів	Pièce créée le 15 mars 1900 par Sarah Bernhardt	Texte en ligne [Архівовано 16 квітня 2012 у Wayback Machine.]
1902	Un Soir à Hernani	Поезія, до століття від дня народження Віктора Гюго		Texte en ligne [Архівовано 28 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
1903	Промова з нагоди обрання до академії	Есе		Texte en ligne
1904	Шантеклер	П'єса, у віршах	Pièce créée le 7 février 1910 par Lucien Guitry
1911	Остання ніч Дон Жуана	П'єса	Pièce créée en 1921, trois ans après la mort de l'auteur
1915	Політ Марсельєзи	Вірші про війну

Примітки

↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
↑ ^а ^б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
↑ ^а ^б LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2012.
d:Track:Q953058 d:Track:Q1798125
↑ ^а ^б datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
d:Track:Q50358336
↑ Delage R. Emmanuel Chabrier. Fayard, 1999.

Посилання

Ростан Едмон // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 441. — ISBN 966-692-744-6.