Едуард Зіверс

Едуард Зіверс
нім. Eduard Sievers
Народився	25 листопада 1850(1850-11-25)[1][2][…]  Вальсбург, Wesertald, Кассель, Кассель
Помер	30 березня 1932(1932-03-30)[4][2][…] (81 рік)  Лейпциг, Саксонія, Вільна держава Пруссія[4]
Країна	Німеччина  Прусське королівство  Гессенське курфюрство
Діяльність	мовознавець, викладач університету
Alma mater	Лейпцизький університет Університет Фрідріха-Вільгельма[d]
Заклад	Тюбінгенський університет Єнський університет Університет Мартіна Лютера Лейпцизький університет
Посада	rector of the University of Jenad
Членство	Шведська королівська академія наук Грецьке філологічне товариство Константинополяd Угорська академія наук Прусська академія наук Саксонська академія наук Баварська академія наук Геттінгенська академія наук
Едуард Зіверс у Вікісховищі

Едуард Зі́верс (нім. Eduard Sievers ; 25 листопада 1850, Ліппольдсберг — 30 березня 1932, Лейпциг) — німецький філолог-германіст.

Едуард Зіверс народився 25 листопада 1850 року в Липпольдсберзі. Закінчив університет у Лейпцигу (1870). Професор у Єні (з 1871), Тюбінген (з 1883), Галле (з 1887) та Лейпцигу (з 1892).

У 1890 році в Тюбінгені Зіверс видав працю «Verzeichniss altdeutscher Handschriften», що залишилася неопублікованою після смерті колеги Адальберта фон Келлера.

Основні праці присвячені фонетиці, граматиці та історії німецької мови, скандинавській та англосаксонській граматиці, психології мови, стилістиці та текстології.

Займався дослідженням та виданням пам'яток германських мов, пам'яток німецької літератури. Редактор журналу «Beiträge zur Geschichte der deutschen Sprache und Literatur» (1891—1906, 1924—1931).

Член-кореспондент Британської академії з 1909 року.

Едуард Зіверс помер 30 березня 1932 року у місті Лейпцигу.

• Paradigmen zur deutschen Grammatik (1874);
• Der Heiland und die angelsächsische Genesis, (Галле, 1875);
• Zur Accent-und Lautlehre der german. Sprachen (1878);
• Grundzüge der Phonetik (5-е видання, Лейпциг, 1901);
• Angelsächsische Grammatik (4-е видання, Галле, 1921);
• Aitgermanische Metrik (2-е видання, Страсбург, 1905);
• Metrische Studien, Bd 1-4 (Лейпциг, 1901—1919);
• Rhythmischmelodische Studien (Гайдельберг, (1912);
• Ziele und Wege der Schallanalyse (Гайдельберг, (1924));
• Die althochdeutschen Glossen, Bd 1-5, Ст, 1879—1882 (спільно з Еліасом Штайнмаєром).

• Karl-Heinz Best: Eduard Sievers (1850—1932). In: Glottometrics. 18, 2009, ISSN 1617-8351, S. 87–91 (PDF онлайн). (репринт: Karl-Heinz Best (Hrsg.): Studien zur Geschichte der Quantitativen Linguistik. Band 1. RAM-Verlag, Lüdenscheid 2015, S. 146—150. ISBN 978-3-942303-30-9.)
• Eveline Einhauser: Sievers, Eduard (1850—1932). In: Keith Brown (Hrsg.): Encyclopedia of language and linguistics. 2. Auflage. Elsevier, Oxford 2006, ISBN 0-08-044299-4, S. 288—290.
• Germanica. Eduard Sievers zum 75. Geburtstage, 25. November 1925, Niemeyer, Halle (Saale) 1925.
• Eckhard Meineke: Der Sprachwissenschaftler Eduard Sievers und die Gründung des Deutschen Seminars in Jena. In: Reinhard Hahn, Angelika Pöthe (Hrsg.): «… und was hat es für Kämpfe gegeben.» Studien zur Geschichte der Germanistik an der Universität Jena. Winter, Heidelberg 2010, ISBN 978-3-8253-5648-4, S. 99–118.
• Philologische Studien. Festgabe für Eduard Sievers zum 1. Oktober 1896, Niemeyer, Halle (Saale) 1896.

• Бібліографія. Едуард Зіверс // Німецька національна бібліотека
• Роботи про Едуард Зіверс // Цифрова бібліотека Німеччини