Ейдельман Самуїл Давидович
Самуїл Давидович Ейдельман (1 вересня 1920[2], Проскурів — 8 червня 2005, Київ) — український математик, доктор фізико-математичних наук, професор. БіографіяНародився 1 вересня 1920 року у місті Проскурові (тепер Хмельницький) в сім'ї виконавця будівельних робіт Давида Альтеровича та домогосподарки Хаї Йосипівни Ейдельманів. З 1928 року навчався у Проскурівській середній школі № 12, яку закінчив у 1938 році і того ж року вступив без іспитів на фізико-математичний факультет Київського університету. Навчання на третьму курсі перервала німецько-радянська війна. З 1946 року навчався у Чернівецькому університеті, який закінчив у 1948 році і працював у ньому до 1963 року. У 1953 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Оценки решений параболических систем и некоторые их приложения» (Львівський університет; офіційні опоненти О. С. Кованько і Я. Б. Лопатинський), а у 1959 році — докторську на тему «Исследование по теории параболических систем» (Московський університет; офіційні опоненти С. Г. Крейн, Є. М. Ландіс і Г. Є. Шилов). Професор з 1962 року. У 1960–1963 роках завідував кафедрою диференціальних рівнянь. У 1963–1968 роках працював у Воронезькому університеті, з 1968 року у Києві. До 1993 року був професором Київського вищого інженерного радіотехнічного училища, у 1993–2005 роках — професором Міжнародного Соломонового університету, одночасно у 1997–2005 роках провідним науковим співробітником Інституту математики НАН України. Помер в Києві 8 червня 2005 року. Похований на старій частині Байкового кладовища. Наукова діяльністьОсновні праці стосуються теорії диференціальних рівнянь у частинних похідних. Зокрема, його праці зіграли визначальну роль у розвитку теорії параболічних рівнянь і систем. Створив значну наукову школу. Автор трьох монографій і понад 270 наукових праць, серед яких:
ПриміткиДжерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia